Симптоми та профілактика при дифузній протрузії диска

Дифузна протрузія диска - це патологія опорно-рухового апарату, при якій пульпозне ядро, що міститься в міжхребцевих дисках, виходить за межі фіброзного кільця, але не руйнує його. Слово «дифузна» у назві хвороби пояснюється тим, що зміни торкаються зазвичай не одного, а відразу кількох хребетних сегментів. Число патологічних вогнищ та області їх локалізації найчастіше пояснюють розвиток тієї чи іншої клінічної картини.

Види патології

Найчастіше використовується класифікація протрузій по ураженому відділу хребта.

У зв'язку з цим виділяють відхилення від норми:

• шийні;
• грудні;
• поперекові.

При класифікації приділяється увага саме локалізації, оскільки з нею пов'язане прояв більшості симптомів. Так, наприклад, розвиток дифузної протрузії дисків l4-l5 призводить до формування так званого грушоподібного синдрому, при якому пацієнт скаржиться на болі в ділянці сідничного м'яза, пов'язані з перетисканням сідничного нерва. Якщо ж розвинулася протрузія диска l5 s1, то пацієнт поскаржиться на «синдром кінського хвоста», у якому поступово втрачається чутливість нижніх кінцівок.

Якщо патологія сильно запущена, справа може дійти навіть до паралічу.

Крім локалізації патології у відділах хребта важливим є напрям випинання, який теж багато в чому впливає на прояв тих чи інших симптомів.

Напрямок може бути:

• центральним , при якому здавлюються спинномозкові коріння;
• задніми , при яких коріння перетискаються не завжди, але часто бувають скарги на біль, що іррадіює;
• бічними , які рідко даються взнаки якими-небудь симптомами і в основному виявляються випадково.

Найбільш небезпечною вважається задня дифузна протрузія, оскільки вона будь-якої миті може призводити до сильного здавлення корінців і паралізацію людини.

Причини розвитку хвороби

Досі точних причин для розвитку дифузної протрузії не встановлено.

Вважається, що формуванню цієї патології можуть сприяти:

• наявність остеохондрозу, який не піддається лікуванню;
  різні травматичні ушкодження хребетного
• стовпа в анамнезі;
• остеопороз;
• спадковість у вигляді недорозвинення сполучних тканин, через що вони не здатні повноцінно виконувати свої функції та підтримувати каркас хребта;
• тяжка вагітність або родові травми породіллі;
• різні аномалії уродженого типу.

Збільшують ймовірність розвитку захворювання такі фактори ризику, як недостатня фізична активність, наявність шкідливих звичок та літній вік пацієнта.

Деякі лікарі вважають, що розвиток протрузії – це перша ознака дегенеративно-дистрофічних змін, що починаються в організмі людини, проте повноцінного підтвердження цієї теорії немає. Важливу роль формуванні хвороби відводять недостатньому надходженню вітамінів (особливо вітаміну D, відповідального за міцність кісткових тканин), порушення всмоктування корисних речовин, і навіть гормональним змінам. Отже, в зоні ризику виявляються не тільки люди похилого віку, для яких патології ШКТ – не рідкість, а й жінки в клімактеричний період, оскільки вони стикаються з потужними гормональними перебудовами.

Ще одна група ризику, яку часто забувають – це пацієнти з хронічними ендокринними порушеннями у різних органах. Вони можуть зіткнутися з протрузією.

Симптоматика

Незважаючи на різницю клінічних проявів, протрузія диска l5 s1, як і будь-яка інша патологія такого типу на інших рівнях, може передбачатися пацієнтом самостійно.

Для цього необхідно оцінити наявність у себе таких симптомів, як:

• часті болючі відчуття в області хребетного стовпа, які посилюються при виконанні тих чи інших рухів;
• почуття оніміння в нижніх кінцівках, яке в міру прогресування хвороби може підніматися вище, що часто турбує пацієнта, змушуючи його звернутися до лікаря;
• відчуття мурашок у поперековій чи іншій ураженій патологією області;
• скутість, обмеженість рухів у хребетному стовпі, неможливість повноцінно вчиняти доступні раніше дії;
• недостатня еластичність м'язових структур, різке зниження їхнього тонусу;
• відчуття поколювання при здійсненні згинальних або розгинальних рухів у хребті.

Важливо мати на увазі, що спочатку біль буде суворо локалізованим, без відчуття оніміння або знерухомлення. Додаткові симптоми з'являтимуться у міру прогресування патології. Параліч нижніх кінцівок викликає в основному тільки запущена протрузія диска l5 s1, яка не піддавалася лікуванню.

Діагностика

При підозрі на наявність дифузної протрузії пацієнту рекомендується відвідати лікаря та пройти низку обстежень, які підтвердять або спростують діагноз. Важливо пам'ятати, що симптоми протрузії можуть бути характерними для деяких інших захворювань, а тому ретельне диференціювання дуже важливе, щоб не помилитися з подальшою тактикою лікування.

Дифузна протрузія міжхребцевих дисків – діагноз, який не виставляється на підставі лише симптомів, виявлених у хворого та встановлених під час отримання анамнезу. Необхідне підтвердження, яке в більшості випадків вдається одержати, використовуючи методику МРТ-діагностики. Цей спосіб дозволяє встановити, на якій стадії знаходиться захворювання, а також зробити припущення щодо причин розвитку.

Діагностика обов'язково має встановити ступінь протрузії, а й причину розвитку хвороби. Тільки після встановлення причини можна буде розпочати повноцінне лікування, яке не просто купірує симптоми, а допоможе впоратися із самою хворобою.

Підходи до терапії

Сьогодні дифузна протрузія дисків лікується трьома основними способами. До них відносять:

1. Медикаменти

Якщо захворювання виражене не надто сильно, пацієнту як терапію можуть призначатися медикаментозні засоби. Використовують переважно препарати з групи протизапальних засобів (як нестероїдні, так і гормоновмісні, залежно від активності запального процесу), міорелаксанти (медикаменти, здатні зняти м'язові спазми, які часто призводять до формування больового синдрому); хондропротектори (кошти, спрямовані на захист хрящових структур міжхребцевих дисків від руйнування).

Додатково з ліків може рекомендуватися використання полівітамінних комплексів або біогенних стимуляторів, здатних покращити кровообіг у ділянці ураження, активізувати процеси метаболізму.

2. Рефлексотерапія.

Останні дослідження показали, що з медикаментами ефективно використовуються різні методики рефлексотерапії, фізіотерапії, лікувальної фізкультури. При правильному поєднанні з медикаментами вдається іноді впоратися навіть із вираженою патологією, якщо комбінування методів зроблено правильно.

3. хірургія.

Хірургічне лікування застосовується лікарями в окремих випадках. Його проведення рекомендується у тому випадку, якщо протрузія швидко прогресує, а консервативні способи терапії не уповільнюють процес і не дають вираженого лікувального ефекту.

Важливість правильного харчування

Якщо розвинулася міжхребетна протрузія, гарною підмогою в терапії стане правильне харчування, яке багато пацієнтів відверто нехтують. Рекомендується докорінно переглянути свій раціон, максимально додавши до нього різні продукти, які допоможуть організму у боротьбі із хворобою. Їжа має бути багата на корисні вітаміни, мікро- і макроелементи, які необхідні для кісткової системи.

Найкраще включити до щоденного раціону:

• різні овочі та зелень;
• бобові продукти;
• кисломолочні та молочні продукти;
• горіхи;
• страви із вмістом желатину (заливне, холодці);
• м'ясні бульйони.

Крім рекомендованих продуктів, є також список ласощів, від яких рекомендується відмовитися хоча б на час лікування в гострій фазі захворювання.

Так, наприклад, не рекомендується до вживання все надто солоне, смажене, копчене. Краще виключити також каву та продукти, до складу яких входить велика кількість барвників та ароматизаторів.

Можливі негативні наслідки

Протрузія дифузного типу - патологія, яка агресивно впливає на навколишні тканини. Особливо сильно страждають структури спинного мозку, що може призводити до різноманітних порушень чутливості, моторики, порушувати роботу внутрішніх органів. Якщо зі зверненням до фахівців зволікати, то протрузія може трансформуватися в міжхребцеву грижу, яка становить уже серйозну загрозу життю та здоров'ю.

Крім перетворення протрузії на грижу можливе також сильне перетискання структур спинного мозку самим початковим дефектом, якщо він має досить великі розміри або невдалу локалізацію. При цьому якщо кровопостачання спинного мозку не відновити своєчасно, як і його свободу, можна зіткнутися з відмиранням нервових клітин, що здатне призводити до паралічу, втрати здатності до функціонування в деяких органів.

Протрузія тільки здається безпечним захворюванням опорно-рухового апарату. Однак, це далеко не так. Якщо патологія ігнорується пацієнтом, не вживаються заходів щодо позбавлення від неї, тобто ризик зіткнутися з низкою дуже неприємних ускладнень.

Профілактичні заходи

Всім відомо, що краще запобігти розвитку хвороби, ніж потім займатися її лікуванням. Протрузія дисків хребта – не виняток. Звичайно, навіть ідеальне виконання профілактичних рекомендацій не застрахує від розвитку хвороби на 100%, але значно знизить можливість зіткнутися із захворюванням.

Людям із схильністю до хвороб опорно-рухового апарату рекомендується:

• ретельно стежити за своїм харчуванням, відмовившись від шкідливої ​​їжі, віддаючи перевагу здоровій їжі, багатій на вітаміни, мінерали та корисні речовини;
• контролювати вагу (збільшення ваги тягне до збільшення навантаження на хребетний стовп, що може сприяти формуванню протрузії);
• займатися легкими видами спорту або хоча б відмовитися від малорухливого способу життя (щодня робити невеликі прогулянки на свіжому повітрі, виконувати легкі гімнастичні комплекси);
• регулярно проходити медичні обстеження, щоби не пропустити момент розвитку патології;
• контролювати хронічні захворювання всіх органів та систем, не дозволяючи їм доходити до стадії декомпенсації (особлива увага приділяється хворобам обміну речовин та ендокринним патологіям);
• за рекомендацією лікаря можна носити корсет, який зменшить навантаження на хребетний стовп у пацієнтів, робота яких пов'язана з перенапругою цієї частини тіла.

Протрузія - підступна патологія, яка може характеризуватись тривалою відсутністю будь-яких симптомів. Через це пацієнт далеко не відразу виявляється на прийомі у спеціаліста та отримує кваліфіковану допомогу.

З появою перших ознак захворювання рекомендується відмовитися від спроб самолікування та звернутися за допомогою до професіоналів. Цей простий крок дозволить не дати протрузії перетворитися на грижу, лікувати яку не тільки складніше, а й небезпечніше через непередбачені наслідки для життя та здоров'я.