Чи потрібно робити блокади при грижі хребта

Блокада при грижі поперекового відділу хребта виконується з метою знеболювання та проведення диференціальної діагностики патологій опорно-рухового апарату. Процедуру показано далеко не всім пацієнтам з випинанням міжхребцевого диска, адже вона має багато протипоказань та ризиків при неправильному виконанні. Розрізняють кілька видів блокад хребта при грижі, залежно від анальгетика і місця введення, що застосовується.

При патології диска в поперековому відділі частіше застосовуються новокаїнові та лідокаїнові.

Грижа в поперековому відділі практично в кожному випадку проявляється гострим болем, який виникає раптово у відповідь на рух. Больовий синдром, викликаний патологією диска, повинен бути усунений негайно, тому вертебрологи призначають блокади хребта з метою швидкого вгамування болю, коли ліки для прийому всередину та місцеві засоби не мають належного ефекту.

Дія блокади при грижі

Блокада хребта при випинанні диска тимчасово блокує болючі рецептори в області введення лікарського засобу. Така терапевтична міра показана хворим лише в тому випадку, коли більш щадні методики не діють, і сильний біль позначається на якості життя, заважаючи виконанню повсякденних справ. Здійснюється таке знеболювання шляхом введення анестетика у певні точки на спині в ділянці хребта. Речовина потрапляє у м'язи і рівномірно розподіляється у тканинах, ліквідуючи хворобливі відчуття у попереку.

Ця процедура має й важливе діагностичне значення. Коли на знімках КТ і МРТ немає причини болю, виконується новокаїнова блокада. Якщо після процедури біль стихає, проблема перебуває у хребті, якщо результатів немає, слід шукати причину у віддаленому органі.

Виконуються блокади професіоналами, процедуру може виконувати нейрохірург, невролог, травматолог і вертебролог, який ідеально знає анатомію хребта.

При правильній підготовці та проведенні вже відразу після введення знеболювальної речовини пацієнт відчуває опромінення болю, проходить скутість хребетного стовпа та м'язовий спазм. Якщо під час сеансу щось пішло негаразд, хворий може зіштовхнутися з низкою побічних реакцій, про які заздалегідь інформує лікар.

Показання та протипоказання

При міжхребцевій грижі в попереку блокада буде призначена за такими показаннями:

• стійкий больовий синдром;
• неефективність місцевого знеболювання;
• міжреберна невралгія;
• прогресуюча протрузія диска;
• оперізуючий герпес;
• спондилоартроз.

Знеболення призначається пацієнтам в індивідуальному порядку за дегенеративно-дистрофічних патологій хребетного стовпа, коли інші консервативні методики мають протипоказання. Мінусом блокад буде те, що їх можна виконувати не більше 3-4 разів на рік, а при грижі диска пацієнт стикається з больовим синдромом набагато частіше.

Протипоказання до проведення процедури:

• патології кровоносної системи та органів кровотворення – гемофілія, тромбоцитопенія;
• знижений артеріальний тиск;
• психічні порушення; епілептичні напади;
• захворювання серцево-судинної системи;
• інфекційні патології у стадії загострення;
• злоякісні новоутворення у сфері запровадження уколу;
• гіперчутливість до окремих лікарських засобів;
• період вагітності та грудного вигодовування;
• кахексія, виснаження організму, загальний тяжкий стан;
• ниркова недостатність;
• прийом антикоагулянтів

Зазвичай пацієнтам призначається одна блокада, чого буде достатньо усунення болю. Рідше показаний курс лікування, що складається із 5-15 ін'єкцій, які виконуються через тиждень.

Плюси блокад при грижі диска

Лікування міжхребцевої грижі поперекового відділу спрямоване насамперед на знеболювання, адже при цій патології відбувається здавлювання спинномозкових корінців, тканини біля диска набрякають, відбувається компресія нервових волокон. Прибравши гострий біль, можна застосовувати інші методики, створені задля відновлення структури пошкодженого диска. При міжхребцевій грижі хворим призначаються НПЗЗ, міорелаксанти, спазмолітики, антидепресанти. Ці засоби мають низку побічних реакцій, та їх тривалий прийом не проходить без наслідків.

Коли біль стає постійним, вживати ліки вже буде малоефективним заходом, який тільки призведе до патологій шлунково-кишкового тракту. У такому разі альтернативою медикаментозної терапії буде блокада міжхребцевої грижі.

Види блокад хребта

Блокади розрізняють за місцем введення та діючою речовиною. По локалізації бувають епідуральні, паравертебральні та перидуральні. За діючою речовиною виділяють новокаїнові, лідокаїнові, меркаїнові та інші.

Паравертебральні або навколохребетні блокади, у свою чергу, бувають тканинні, провідникові, рецепторні, ганглінарні. Тканинні уколи передбачають введення речовини під шкіру. Рецепторні ін'єкції вводяться у тригерні зони. Провідникові блокують чутливість нервових волокон. Гангліонарні - це уколи в нервові сплетення та вузли.

Застосовувані засоби для блокади поперекового відділу хребта:

1. Місцеві знеболювальні препарати (Новокаїн, Меркаїн , Лідокаїн ) . Новокаїнова блокада найпоширеніша, вона дає ефект уже за кілька хвилин після процедури. Лідокаїн застосовується дещо рідше, але він також починає швидко діяти, зберігаючи ефект на 3-4 години. Меркаїн використовується вкрай рідко, він починає діяти лише через 10-20 хвилин, маючи при цьому багато побічних реакцій. Серед небажаних явищ від застосування місцевих анальгетиків можна виділити нудоту, зниження артеріального тиску, алергічну реакцію.
2. Кортикостероїдні засоби ( Діпроспан , Кеналог , Дексаметазон , Гідрокортизон) . Препарат Кеналог має пролонговану дію, застосовується для блокад суглобів та хребта, вводиться з перервами не менше 14 днів. Дипроспан - це глюкокортикостероїд для тканинних та невральних блокад. Гідрокортизон застосовується для невральних блокад і поєднується з анестетиком. Дексаметазон відрізняється швидким ефектом, але відносно коротким періодом дії, вводиться він у м'які тканини та нервові волокна.
3. Вітаміни групи В, препарати Вольтарен , Лідаза , АТФ, Папаїн. Ці лікарські засоби застосовують як додаткові речовини, з якими можуть змішуватися анальгетики і кортикостероїди.

Перідуральна блокада призначається найчастіше при патології в поперековому відділі, вона має хорошу знеболювальну дію за короткий термін.

Перед проведенням пацієнт лягатиме на бік з боку хворобливості. Після цього проводиться антисептична обробка шкіри та місцеве знеболювання. Виконується така блокада близько 30 хвилин і ще 2 години після процедури за пацієнтом спостерігає медичний персонал.

Епідуральний вид виконується при сильному больовому синдромі. Ін'єкція проводиться в області найбільшого болю, для чого вводиться знеболюючий препарат із контрастною речовиною. Під час процедури лікар спостерігає за розповсюдженням контрастної речовини через хребет через флюороскоп.

При грижі диска багато пацієнтів стикаються із запаленням та защемленням сідничного нерва. Щоб позбутися симптоматики хронічного процесу, блокада виконується безпосередньо в нерв із пошаровою інфільтрацією тканин.

Міжреберна блокада виконується при подразненні нервових корінців у шийній ділянці. Це може бути наслідком остеохондрозу і травматичного ушкодження. При грижі диска в поперековому відділі міжреберний вид знеболювання практично ніколи не проводиться, за винятком випадків, коли діагностовано кілька гриж міжхребцевого диска.

Ускладнення процедури

Кожен вид блокад має ризик ускладнень, що виникають внаслідок порушення умов антисептики або неправильного вибору місця введення та препарату. Найчастіший наслідок помилки під час процедури - кровотеча та утворення гематоми. Рідше відбувається інфікування тканин у сфері ін'єкції.

У тяжких випадках може статися ураження оболонок спинного мозку.

При неакуратному введенні речовини є ризик пошкодження м'язів, розвивається тоді міозит. При непереносимості організмом окремих засобів виникає алергічна реакція. Специфічні ускладнення пов'язані із застосуванням готельних знеболюючих та кортикостероїдних препаратів.

Побічною реакцією процедури може бути порушення функції сечового міхура, коли тривалий вплив анестезії перериває нервову імпульсацію сакральних корінців. Таке явище призводить до порушення функції органів малого тазу, особливо знижується кількість сечі, що виділяється.

Неврологічні прояви стають наслідком блокад, коли голка контактує з нервами та спинним мозком. Їх здавлювання, а також ішемія та абсцес внаслідок помилок лікаря призводять до неврологічним ускладненням.