Симптоми та способи лікування грижі у шийному відділі хребта

Міжхребетна грижа шийного відділу хребта – небезпечна патологія, коли диск, що з'єднує два хребця, починає деформуватися, яке вміст виходить межі суглоба. Ризик полягає в тому, що випинання структури відбувається в область розташування нервових корінців, великих судин та спинного мозку, пошкодження яких має неприємні наслідки, аж до інвалідності.

Шийний відділ найбільш рухливий, на нього припадає невелике навантаження, він утримує голову, забезпечуючи її повороти. Коли тиск на хребці підвищується внаслідок травми чи іншого чинника, диск може витримати, деформується, і починається грижа.

У шийному відділі проходить хребетна артерія, яка переносить кров до мозку. Пульпа, що вийшла за межі фіброзного кільця, може її пошкодити, що призведе до порушення мозкового кровообігу. І це далеко не єдине ускладнення, яке може спровокувати грижа шийного відділу хребта.

Чому з'являється грижа

Захворювання найчастіше виявляється у чоловіків після 60 років. До групи ризику потрапляють спортсмени, водії, люди, які віддають перевагу екстремальному відпочинку.

На шийний відділ припадає 10% всіх гриж диска, а найчастіше порушення виникає в області попереку.

Грижа міжхребцевого диска шийного відділу може бути наслідком таких станів:

• професійні шкідливості, коли шия постійно здійснює однакові рухи;
• різкі повороти голови, часте травмування шиї, високий тиск на хребет;
• остеохондроз – патологія передує грижі, що призводить до ламкості та деформації фіброзного кільця диска внаслідок порушення живлення тканин;
• спондильоз – запалення суглоба між хребцями, порушення призводить до неправильного розподілу навантаження на міжхребцеві диски.

Є й фактори ризику, що сприяють виникненню грижі в шийному відділі:

• хронічні захворювання хребта, хвороби кісткової та хрящової тканини;
• неправильна постава, сутулість, сидяча робота, відсутність руху;
• зневоднення організму, що призводить до передчасного старіння суглобів;
• куріння позначається на всьому організмі, зокрема від нестачі кисню страждають тканини диска;
• постійна дія вібрації на організм;
• уроджені аномалії розвитку хребців;
• зайва вага, ожиріння;
• ендокринні захворювання, авітаміноз та гіпервітаміноз.

Ознаки захворювання

Грижа в шийному відділі хребта починається з відчуття дискомфорту, потім стає боляче і складно опустити голову, підборіддям неможливо дотягнутися до грудини. Супроводжується це головним болем, втомою, блідістю та періодичним онімінням шкіри.

Освіта має різні розміри, і від цього залежатиме також вираженість симптоматики. Буває і таке, що рентгенологічні ознаки не збігаються з відчуттями хворого, велика грижа довгий час не проявляється, але від цього вона становить ще більшу загрозу.

Симптоми грижі шийного відділу залежатимуть від локалізації:

1. С1-С2 - головний біль, часте і раптове запаморочення, шум і дзвін у вухах, порушення координації, потемніння в очах;
2. С2-С3 – підвищена пітливість, мігрень, пригнічений стан, депресія, порушення смакових відчуттів;
3. С3-С4 – порушення нюха, ураження трійчастого нерва, зниження слуху та зору;
4. С4-С5 – захворювання слухового ходу, ураження мімічних м'язів, часті запальні захворювання слизової носа та горла, проблеми зі згинанням плеча, тяжкість при нахилах голови вниз;
5. С5-С6 – часта ангіна, рецидивні захворювання слизової рота та носоглотки, болючість у руці, тяжкість згинання ліктя, печіння та оніміння шкіри в ділянці передпліччя, м'язова слабкість;
6. С6-С7 – хронічні захворювання органів дихання, частий сухий кашель, печіння та показ шкіри в області кисті, слабкість трицепса та біцепса, зміна голосу;
7. С7-Т1 – болючість в області плеча та лопаток, порушення функції щитовидної залози, слабкість м'язів, загальне нездужання, порушення чутливості шкіри рук.

Стадії

Розвиток міжхребцевої грижі відбувається у кілька етапів, кожному самопочуття і рентгенологічні ознаки відрізнятимуться.

Виділяють 4 стадії формування грижі диска:

1. Протрузія – у фіброзному кільці з'являється тріщина, якою починає поступово виходити пульпа. На цій стадії хворому показаний режим спокою для хребта, виключаються різкі рухи та важка фізична робота. Без дотримання рекомендацій лікаря, захворювання прогресує, пульпозне ядро ​​виходить назовні, це вже буде першою стадією грижі з розміром 2-3 мм.
2. Частковий пролапс – біль стає хронічним, порушується місцевий кровообіг, нервовий корінець набрякає, розмір грижі на другій стадії досягає 10 мм;
3. Повний пролапс - пульпа повністю виходить за межі диска зі збереженням цілісності ядра, турбують інтенсивні болі з поширенням на ногу. Третя стадія вважається тяжкою, є ризик інвалідності, розмір освіти – до 15 мм.
4. Секвестрація – остання стадія, коли фрагменти пульпи починають вільно переміщатися каналом хребта, диск зміщується, ушкоджуються нервові коріння.

На стадії секвестрації показано хірургічне видалення грижі із пошкодженим диском. Без операції є ризик інвалідності, тому лікар завжди наполягатиме на радикальному лікуванні.

Діагностика

Підтвердження захворювання проводиться методом МРТ чи рентгенографії. Лікарі вважають за краще призначати магнітно-резонансну томографію, адже тоді є можливість побачити не лише сам дефект, а й оцінити стан навколишніх структур, судин та нервових корінців.

Для виявлення грижі в шийному відділі призначаються такі методи дослідження:

• рентген - найпростіший і доступний метод, але він буде лише способом попередньої діагностики, точно описати захворювання на рентген знімкам не можна;
• МРТ – золотий стандарт у діагностиці міжхребцевої грижі, за результатами ставиться діагноз, підбирається консервативне лікування та техніка радикального видалення;
• КТ - як і МРТ відмінно підходить для виявлення захворювання та супутніх порушень, добре бачить тверді структури, МР-томографія - м'які тканини;
• мієлограма – рентгенологічне дослідження з контрастною речовиною, що проводиться для оцінки ступеня стенозу каналу хребта, метод має обмежений список показань та велику кількість протипоказань.

Способи лікування

Про те, що робити при грижі шийного відділу хребта, можна дізнатися тільки від лікаря, який знайомий з результатами всіх проведених досліджень та історією захворювання. Лікування проводитиметься консервативними методиками на 1 та 2 стадії захворювання, але коли є великий дефект або секвестрація, без операції не обійтися.

Як проводиться лікування міжхребцевої грижі в області шиї:

1. Режим.

Дотримання режиму має на увазі спокій для хворого відділу спини, і хорошим варіантом вирішення цієї проблеми буде фіксуючий ортез, зокрема комір Шанца. Це необхідно для зниження навантаження на шию, щоб пошкоджений диск зміг відновлюватись. Комір потрібно носити в період больового синдрому. Під час загострення використовувати його доведеться постійно, навіть під час сну. Потім можна буде знімати його на кілька годин, щоб шия поступово звикала.

2. Ліки.

Основні групи препаратів при грижі хребта:

• протизапальні – призначаються всім хворим для усунення больового синдрому за рахунок усунення вогнища запалення, показані для внутрішньом'язового введення та прийому внутрішньо, частіше застосовуються Ібупрофен, Німесіл, Диклофенак, Денебол;
• хондропротектори – повільно діючі ліки, їх потрібно приймати курсом не менше ніж півроку, представники – Структум, Дона;
• міорелаксанти - прибирають спазм м'язів, знижуючи рівень здавлювання нервових корінців, спочатку вводяться внутрішньовенно, потім приймаються внутрішньо, це Мідокалм, Сірдалуд;
• глюкокортикостероїди – призначаються разом із новокаїном, коли є м'язова слабкість, симптоми оніміння шкіри та печіння.

При грижі диска ліки потрібно приймати практично завжди, що не є безпечним для шлунка і всього організму. Деякі групи препаратів краще доставляти до хворої ділянки через шкіру шляхом фонофорезу або електрофорезу.

3. Фізіотерапія.

Фізичні методи застосовуються з другого тижня з моменту появи гострих симптомів, коли біль стихає і хворий може нормально пересуватися. Фізіотерапію добре поєднувати з масажем та мануальними методиками, але вони мають багато протипоказань, тому призначаються рідко.

При грижі шийного відділу корисні такі методи фізіотерапії:

• електрофорез із знеболюючими речовинами;
• магнітотерапія;
• голкорефлексотерапія;
• лікувальні ванни;
• діадинамотерапія;
• парафінові обгортання.

Кінезітерапія на спеціальних тренажерах показана на ранньому етапі захворювання і вже після операції. Вдома можна займатися лікувальною гімнастикою без додаткових пристроїв або застосовуючи дошку Євмінова.

Знеболення

Для зняття больового синдрому застосовуються таблетки, уколи, мазі, блокади та окремі вправи. Самостійно можна використовувати місцеві засоби - охолоджуючі гелі, компреси, аплікації, це можуть бути Фіналгон мазі, Капсикам.

Втирання засобу в ділянці хворого диска стимулює приплив крові та покращує харчування. Речовини, надходячи у вогнище ураження, послаблюють вираженість больового синдрому.

Блокада хребта проводиться шляхом введення знеболювальної речовини безпосередньо в осередок патології. Уколи призначаються курсом кілька днів до поліпшення самопочуття. Як знеболюючий засіб застосовуються частіше новокаїн і лідокаїн.

Як проводиться видалення грижі

Коли консервативна терапія не дає результату, показано хірургічне лікування. Операція проводиться з повним чи частковим видаленням диска. У деяких випадках достатньо лазерної вапоризації, щоб на якийсь час позбавити важких симптомів, потім процедуру можна повторити кілька разів.

Щоб операція не зробила лише гірше, рішення про радикальне лікування приймається лише в крайніх випадках, коли випробувані всі інші методики.

Основні способи видалення грижі в шийному відділі:

1. Передня дискектомія . Диск частково видаляється для створення доступу до дефекту. Робиться розріз на передній поверхні шиї довжиною 3 см, потім відшаровуються судини, нерви, м'язи. Після видалення грижі порожнина заповнюється кістковою масою або встановлюється імплант для збереження рухливості хребців.
2. Ендоскопічна дискектомія . Відрізняється відсутністю необхідності робити розріз та видаляти тканини для створення доступу до грижі. Все проводиться невеликими інструментами, за тим, що відбувається, лікар спостерігає на екрані.
3. Задня дискектомія . Розріз виконується на задній поверхні шиї, тканини відсуваються марлевим тампоном до оголення хребця, кісткова тканина частково видаляється, дефект витягується, одночасно розширюється простір в області здавленого нерва.

Реабілітація після видалення грижі диска

Після операції режим буде ще більш щадним. Потрібно забезпечити повний спокій шийного відділу, навіщо застосовується спеціальний комір. Носити його доведеться вдень і вночі протягом кількох днів, потім на якийсь час знімати.

Перші 3 місяці після операції допустимо піднімати вагу трохи більше 3 кг. З другого тижня лікар призначає фізіотерапію та легкі навантаження у вигляді гімнастики для шиї. Через місяць можна починати відвідувати спортивний зал і робити складніші вправи для зміцнення м'язів, але під контролем інструктора.

Ускладнення

Наслідки грижі диска шийного відділу без лікування:

• порушення рухової функції, параліч чи зниження чутливості рук;
• зупинка дихання внаслідок утиску спинного мозку;
• ризик раннього інсульту через порушення кровообігу в головному мозку;
• викривлення хребта, кривошия;
• неврологічні порушення, депресія, зниження слуху та зору.

Операція також може закінчитися важкими ускладненнями, тому слід пам'ятати про важливість профілактики.

При грижі шийного відділу протипоказані різкі повороти голови, не рекомендовано довгий час сидіти біля комп'ютера та займатися іншими справами, коли потрібно напружувати шию і довго тримати її в одному положенні. Корисно придбати жорстку ортопедичну подушку і спати на твердому матраці.