Симптоми та лікування грижі шийного відділу хребта

Грижа шийного відділу хребта - патологічний стан, при якому відбувається розрив навколишнього міжхребцевого диска кільця з фіброзних волокон і вихід за межі хребця пульпозного ядра. При цьому поступово здавлюються і пошкоджуються спинномозкові нерви та ганглії. Кінець кінцем, грижі в шийному відділі хребта можуть бути етіологією розвитку корінцевого синдрому з характерною симптоматикою.

Небезпека захворювання полягає в тих ускладненнях, які можуть настати за відсутності належної терапії. Якщо при міжхребцевій грижі шиї пам'ятати про основні симптоми та способи лікування, то ймовірність уникнути важких наслідків досить висока.

Клінічні прояви грижі

Захворювання, пов'язані з опорно-руховим апаратом, практично завжди мають гострий початок. І міжхребцева грижа не виняток, адже у процес залучаються нервові волокна.

Основні симптоми грижі в шийному відділі хребта:

  1. Яскраво виражений больовий синдром у ділянці шиї. Іррадіація болю по ходу пошкодженого нерва: у потилицю, плечову та лопаткову ділянку, верхню кінцівку. Біль посилюється при поворотах головою, кашлі.
  2. Почуття занеміння/затікання в руці та пальцях. Зменшується чутливість рук. При прогресуванні захворювання можливий розвиток паралічів чи парезів.
  3. Скутість рухів у шиї, верхніх кінцівках. Послаблення м'язового тонусу цих областях.
  4. Неврологічні розлади: порушення психологічного та емоційного стану, координації, розлад сну, запаморочення, шум у вухах.
  5. Порушення кровообігу, що може виявлятися стрибками системного артеріального тиску, втратами свідомості.

Чи завжди симптоми грижі шийного відділу хребта виявляються однаково? Ні, адже симптоматика залежить від того, який нерв здавлений, тому різноманітність варіантів прояву захворювання є досить великою. Справа в тому, що від кожного сегмента спинного мозку відходить нервове волокно, що іннервує певну область. При його стиску страждатиме саме та область, в яку відходять нервові закінчення цього нерва.

Больові відчуття будуть постійною ознакою міжхребцевої грижі незалежно від області ушкодження, і диференціювати який сегмент вражений можна за додатковими симптомами:

При ураженні міжхребцевого диска між 2 і 3 шийними хребцями (спинномозковий нерв (СМН) - С3):

  • головні болі;
  • підвищена пітливість шкіри голови;
  • зниження смакових відчуттів;
  • зниження рухливості мови;
  • порушення мови;
  • оніміння шкіри шиї на ураженому боці;
  • зниження тонусу шкіри та м'язів підборіддя, і, як наслідок, його провисання;

При пролабуванні міжхребцевого диска між 3 та 4 шийними хребцями (СМН-С4):

  • болі в області ключиць та плечей;
  • посилення болю під час підйому рук вгору;
  • болі, що імітують напад стенокардії (тривалі); біль праворуч під діафрагмою в печінці;
  • зниження нюху.

При грижі міжхребцевого диска між 4 та 5 шийними хребцями (СМН-С5):

  • іррадіація болю з внутрішньої сторони від плеча до ліктя;
  • обмеженість рухів у плечовому суглобі;
  • неможливість розвести руки в сторони через м'язову слабкість; парези мімічних м'язів із ураженого боку;
  • часті захворювання вух та носа.

При ураженні міжхребцевого диска між 5 та 6 хребцями (СМН-С6):

  • іррадіація болів із шиї в область лопатки, по всій внутрішній частині руки від плеча до великого пальця;
  • зниження тонусу двоголового м'яза плеча;
  • порушення згинання-розгинання в області зап'ястя;
  • захриплість;
  • відчуття стороннього тіла в глотці.

При грижі міжхребцевого диска між 6 та 7 шийними хребцями (СМН-С7):

  • іррадіація болю та оніміння на зовнішній стороні руки від плеча до мізинця;
  • зниження тонусу триголового м'яза плеча;
  • поява кашлю;
  • осиплість голосу;
  • задишка без фізичного навантаження;
  • порушення згинання-розгинання в ділянці ліктьового згину;
  • неможливість підняти руку на ураженому боці.

При пролабуванні міжхребцевого диска між 7 шийним та 1 грудним хребцями (СМН- С8):

  • інтенсивна іррадіація болю від лопатки до 2 та 3 пальців руки;
  • оніміння шкіри в процесі іррадіації болю;
  • оніміння кисті, млявість у руці; порушення дрібної моторики пальців рук;
  • захворювання щитовидної залози

Симптоми міжхребцевої грижі та їхня виразність можуть відрізнятися у кожної людини. Але найчастіше таке захворювання не протікає непомітно для пацієнта. Здебільшого ці ознаки обумовлені корінцевим синдромом, що розвивається.

Лікування

При постановці діагнозу пацієнта турбує питання: як лікувати міжхребцеву грижу шийного відділу хребта? Найчастіше терапія спрямована на усунення запалення в ділянці нерва та зміцнення м'язового каркасу шиї та спини. При такому підході у більшості пацієнтів настає тривала ремісія і потреба в хірургічному втручанні відпадає.

Основні методи лікування грижі шийного відділу хребта:

  1. Медикаментозне лікування.
  2. Фізіотерапевтичні процедури.
  3. Лікувальна фізкультура.
  4. Тракційна терапія.
  5. Мануальна терапія, масаж.
  6. Лазерне лікування.
  7. Хірургічне втручання.

Зупинимося докладніше кожному методі і дізнаємося, як вилікувати грижу.

Лікарське лікування

Лікування нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) – основа терапії наслідків грижового випинання у шийному відділі хребта. Препарати, що використовуються, наносять локально в області ураження. Їх вплив спрямовано усунення запалення, і з ним і болю, набряклості, оніміння та інших неприємних симптомів.

Найчастіше використовують такі препарати:

  • Ібупрофен;
  • Диклофенак;
  • Вольтарен;
  • Кетопрофен; Кеторол та ін.

Крім НПЗЗ можуть бути призначені міорелаксуючі речовини. Вони будуть потрібні в тому випадку, якщо у пацієнта відбувається порушення іннервації великих м'язів та їхній гіпертонус.

Основні міорелаксанти:

  • Мідокалм;
  • Толперизон;
  • Сірдалуд;
  • Тизаніл; Тизалуд та ін.

Для зміцнення хрящової тканини застосовуються хондропротектори:

  • Алфлутоп;
  • Хондроїтину сульфат;
  • Хондрогард; Хондроксид та ін.

Необхідно буде пропити або проколоти курс вітамінів групи В: • Нейромультивіт для перорального застосування;

  • Мільгамма для внутрішньом'язових ін'єкцій.

Можуть бути призначені ін'єкції кортикостероїдних препаратів. Але такий спосіб лікування використовується лише у важких випадках, коли вилікувати пацієнта особливо складно, адже стероїдні гормони мають багато небажаних побічних ефектів.

Фізіотерапія

Лікування цим методом проводять після того, як було усунено гострий больовий синдром та пройдено курс протизапальних препаратів.

До основних способів фізіотерапії при міжхребцевій грижі відносять:

  • електрофорез - Введення лікарських препаратів за допомогою електричного струму;
  • акупунктура (акупунктура);
  • діадинамічні струми – лікування струмами низької частоти;
  • ультразвук.

Лікувальна фізкультура

Як самостійний спосіб лікування використовується вкрай рідко і зазвичай поєднується з медикаментозною терапією та фізіотерапевтичними процедурами. Для пацієнтів з міжхребцевими грижами шиї було створено спеціальний комплекс вправ, виконувати які слід під наглядом лікаря-ЛФК.

Крім лікування такі вправи використовуються як профілактика рецидиву захворювання у пацієнтів з ремісією. Необхідно пройти консультацію з лікарем, який визначить, чи можна використовувати цей комплекс лікувальних вправ для профілактики або лікування міжхребцевої грижі шийного відділу хребта.

Тракційна терапія

Лікування грижі шийного відділу хребта за допомогою даного методу лише набирає популярності. Суть методу полягає у витягуванні хребта, під час якого грижове випинання поступово втягується всередину. Тракційна терапія також часто використовується для профілактики міжхребцевих гриж, остеохондрозу, сколіозу, радикуліту та інших захворювань кістково-суглобової системи.

Мануальна терапія

Використовується як додатковий метод лікування. Проведена мануальним терапевтом процедура спрямована на зняття болю, вправлення зміщених міжхребцевих дисків, зменшення тиску на корінці спинномозкових нервів.

Лазерне лікування

Використовувати лазер для лікування міжхребцевої грижі став відносно недавно. До основних плюсів даного методу відносять його високу ефективність в усуненні причин захворювання, а також здатність діяти швидко і спрямовано на проблему.

Під час операції через невеликий прокол в області грижі під місцевим знеболенням вводиться голка із лазерним випромінювачем. Вся операція відбувається з використанням ендоскопа, тому вплив випромінювання буде точковим. Опромінення пролабованого міжхребцевого диска лазером призводить до зменшення випинання і надалі усунення грижі.

Тривалість процедури трохи більше години. Крім усунення грижі, лазерне випромінювання зміцнює хрящову тканину, що підвищує ймовірність стійкої ремісії захворювання.

Хірургічне лікування

До оперативного втручання вдаються тільки в тому випадку, якщо консервативні засоби лікування виявилися безсилими. Також операцію показано тим пацієнтам, у яких здавлення нервів викликає особливо сильні порушення з боку кровоносної та нервової системи.

«Золотим стандартом» у хірургічному лікуванні міжхребцевих гриж є мікродискектомія – інтраламінарне мікрохірургічне видалення грижі диска.

Операція виконується за допомогою операційного мікроскопа, що дозволяє хірургу видаляти грижі будь-якого розміру та розташування, а головне знижує до мінімуму можливість зачепити життєво важливі структури.

Проводиться операція під загальним наркозом, тому якщо пацієнту протипоказане загальне знеболювання, цей спосіб, на жаль, йому виключено. Реабілітаційний період займає від одного до двох тижнів. Місяць після операції пацієнту рекомендується носити ортопедичний комір.

Новіший ендоскопічний метод з передньостороннім, переднім або заднім доступами використовується не всіма хірургами, але поступово набирає популярності. Це малоінвазивна операція з дуже коротким періодом реабілітації, що однозначно говорить про її перспективність. Єдиним мінусом методу є деяка його обмеженість - не всі розміри та положення грижі можуть бути доступні для цієї операції.

Як лікувати грижу шийного відділу у кожного окремого пацієнта вирішувати лікарю, тому що тільки він бачить повну картину захворювання та може оцінити всі ризики та наслідки.

1 Зірка2 Зірки 0