Операція при пахвинній грижі у дитини

Операції з видалення пахової грижі у дітей у світі практикуються досить часто. Все ж таки це вроджена патологія, що супроводжується виходом органів за межі черевної стінки, і впоратися з нею без хірургічного лікування буває важко.

Що необхідно знати батькам про пахвинну грижу? Які її особливості у дітей, як проводиться хірургічне втручання та, головне, які можливі ускладнення?

Особливості гриж у дітей

Випадки пахвинної грижі у дитини переважно носять вроджений характер. У хлопчика патологія розвивається внаслідок випинання очеревини у районі так званого вагінального відростка. Так називають освіту, через яку яєчка поступово спускаються в мошонку. У представників чоловічої статі це найслабша частина черевної стінки. Якщо заростення не відбувається в процесі дорослішання, то випинання може утворитися з віком, а не одразу після народження малюка.

Пахвинна грижа у дівчаток – рідкісне явище. Її утворенню сприяє процес опущення матки у малий таз із верхньої частини черевної порожнини. Якщо у малюка матка захопила з собою частину сполучної тканини, це призведе до розвитку патології.

Пахвинна грижа у дівчаток в основному розвивається в тому випадку, якщо спостерігаються будь-які патології сполучної тканини, що роблять її надмірно еластичною, нестійкою до негативних впливів. Маленькі представники чоловічої статі страждають від її проявів набагато частіше, що пояснюється довшим пахвинним каналом, який менш стійкий до різних навантажень.

Що потрібно знати про хворобу

Якщо лікар діагностував у малюка будь-якої статі пахвинну грижу, він повинен інформувати батьків про наступні її особливості:

• патологія становить небезпеку, тому що завжди існує ризик утиску з наступним некрозом тканин, що потрапили в мішок;
• у представниць прекрасної статі захворювання, якщо його вчасно не вилікувати, призводить до проблем із репродуктивною системою частіше, ніж у хлопчиків;
• при перших симптомах, що свідчать про утиск, дитина повинна бути доставлена ​​до лікарні;
  при розвитку пахвинної грижі у дитини операції вдається уникнути лише у виняткових випадках;
• до вибору лікаря, що оперує, треба поставитися максимально уважно, тому що втручання повинен проводити тільки фахівець з великим досвідом;
• щоб усе пройшло добре, краще планувати втручання заздалегідь, а не чекати на утиски або інших ускладнень;
• якщо малюка оперують екстрено, зростає ризик рецидивів та ускладнень, оскільки лікарі не встигають спланувати перебіг втручання.

Пахвинна грижа - небезпечне захворювання, до якого потрібно поставитися з максимальною серйозністю. Краще при появі її симптомів проконсультуватися з лікарями та провести операцію якомога раніше, не відкладаючи у довгу скриньку.

Коли можна і коли не можна проводити хірургічне втручання

Наявність у дитини пахвинної грижі, навіть якщо її формування не супроводжується наявністю ускладнень – це головне свідчення проведення оперативного втручання. При цьому не важливо, чи є симптоми гострих проблем, чи вони відсутні. Єдина різниця полягає в тому, що за наявності гострих симптомів оперативне втручання проводиться екстрено, а за їх відсутності маніпуляція ретельно планується медиками.

Виділяють низку випадків, коли оперувати малюка заборонено. Показання може бути як відносними, і абсолютними. Відносними показаннями вважаються гострі захворювання (застуда, грип та ін.), що супроводжуються активним запальним процесом, а також деякі інші патології, які можна усунути. Щойно ці протипоказання буде усунено, втручання буде дозволено.

Складніше з абсолютними протипоказаннями.

До них відносять:

• різні патології крові;
• хвороби серцево-судинної системи;
• серйозний дисбаланс у функціонуванні нирок чи печінки;
• гарячковий стан;
• різні розлади неврологічного спектра.

Якщо дитині не можна проводити операцію через наявність абсолютних протипоказань, доведеться виконувати консервативне лікування.

Методики

Сьогодні для проведення операції при пахвинній грижі у дітей використовуються лише сучасні, малотравматичні технології, завдання яких полягає у максимально ефективному усуненні симптомів та запобіганні рецидивам. Найчастіше виконанні операції займає трохи більше години і добре переноситься малюками, хоча, звісно, ​​бувають і винятки.

Перед тим, як потрапити до хірурга, дитина проходить ретельний медичний огляд. Обов'язковими є консультації невропатолога, кардіолога. Здаються аналізи сечі та крові, робиться рентгенографія.

Дитяча хірургія сьогодні застосовує дві основні методики оперативного втручання. При цьому до грижі, що оперується, доступ виходить різними способами.

Відкритий метод

Відкритий метод оперативного втручання більш старий та складний. Він застосовується для видалення грижі в тому випадку, якщо її розміри дуже великі або є серйозні ускладнення.

Операція зазвичай складається з кількох етапів:

• хірург виробляє пошарове розтин тканин, щоб виключити їх сильне пошкодження;
• виявляється і з обережністю розкривається грижовий мішок, оцінюється стан органів та тканин у ньому;
• якщо серйозних пошкоджень внутрішніх органів немає, проводиться їх вправлення в черевну порожнину;
• якщо пошкодження є, частина органу видаляється у межах здорових тканин;
• проводиться ушивання грижового мішка та області патології за допомогою стягування власних тканин пацієнта або, як варіант, шляхом накладення спеціальної сітки, що стримує;
• зашивається та обробляється післяопераційна рана.

Відкритий метод операції сьогодні застосовують нечасто. Її успішно замінила лапароскопія.

Лапароскопія

Лапароскопія - це кращий варіант позбавлення від грижових випинань в області паху в сучасному світі. Операцію проводять через крихітний розріз. Хід контролюється за допомогою спеціальної камери, яка вводиться в рану через трубку, як і всі інструменти для виконання маніпуляцій.

Здебільшого лапароскопія потребує трохи більше півгодини, але іноді може затягуватися. Значним плюсом цього підходу вважається максимально короткий період реабілітації, а також майже повна відсутність рубців. Єдиний мінус методики в тому, що її не можна використовувати в тому випадку, якщо грижа має надто великі розміри.

Можливі ускладнення

Якісь ускладнення після того, як буде проведено планове хірургічне лікування, трапляються дуже рідко. У місці оперативного втручання можуть відзначатись невеликі гематоми або невиражені кровотечі, але вони купуються без спеціального лікування в першу добу.

При екстрених операціях можливі такі небажані наслідки:

• виражений больовий синдром після припинення дії анестезії;
• набряклість області мошонки;
• гематоми в ділянці яєчок або мошонки у хлопчиків;
• інфікування післяопераційної рани;
• нагноєння самого рубця у процесі його загоєння.

Як можливе ускладнення не можна виключати і рецидив патології. Він розвивається найчастіше у тому випадку, якщо грижовий мішок спочатку мав великі розміри. Також рецидиви часто зустрічаються у дітей, які народилися сильно недоношеними або мають грубі вади розвитку.

Серед небажаних наслідків також фігурують розбіжності швів, пошкодження стінки кишечника або сечового міхура. При прошиванні насіннєвого канатика у хлопчиків можлива безплідність. У дівчат через втручання можливе усунення яєчника, що теж призводить до безпліддя. Ці небажані наслідки – найчастіше наслідок неправильної дії лікаря-хірурга чи нестачі в нього досвіду.

Щоб уникнути подібних проблем, лікування грижі рекомендується займатися своєчасно, а не в екстреному порядку.

Особливості реабілітаційного періоду

Видалення пахової грижі у дітей зазвичай проходить легко, а реабілітаційний період не потребує особливих зусиль.

Все, що потрібно від батьків, це дотримуватися ряду простих правил:

• дотримується прописана лікарем дієта, що виключає продукти, що призводять до запорів, діареї, надмірного газоутворення;
• виключаються фізичні навантаження, включаючи кашель, чхання, сильні та довгі крики малюка;
• необхідно ретельно стежити за чистотою післяопераційної рани та пов'язок дитини, щоб не допустити потрапляння інфекції;
• якщо розвиваються якісь ускладнення, рекомендується одразу звертатися до медика.

Якщо батьки ретельно дотримуються всіх рекомендацій, отриманих від лікаря, загоєння післяопераційної рани проходить швидко, не завдаючи жодної шкоди дитині. Після такої реабілітації малюк і не згадає про те, що колись страждав від грижі.