Симптоми та діагностика грижі стравоходу

Грижа стравохідного отвору діафрагми (ГПОД) – це хронічне порушення, при якому відбувається вихід абдомінальної частини стравохідної трубки та кардія шлунка в порожнину грудної клітки. Таке захворювання часто протікає безсимптомно, воно не має зовнішніх ознак, і багато хто про нього навіть не підозрює, поки не з'являться ускладнення. Діагностика грижі стравоходу може бути випадковим відкриттям навіть для лікаря під час обстеження грудної клітки або шлунково-кишкового тракту з приводу іншого відхилення.

ДПОД пов'язана з патологією м'язово-зв'язувального апарату, органи черевної порожнини під тиском виштовхуються через діафрагму в грудну клітину. Захворювання хоч і протікає здебільшого безсимптомно і не завжди потребує хірургічного лікування, але призводить до порушення функціонування багатьох органів, що вже може призвести до тяжких наслідків. Грижа стравоходу може виникати у будь-якому віці як у жінок, так і у чоловіків.

Що таке грижа ПІД

В організмі здорової людини кожен орган приймає своє становище і не змінює його протягом усього життя. Це забезпечує налагоджену діяльність кожної системи. Але під впливом деяких факторів зовнішнього середовища та внутрішніх механізмів відбувається порушення становища, що позначається не тільки на роботі внутрішніх органів, а й на якості життя.

Грижа ПІД характеризується виходом стравохідної трубки і кардіо за межі черевної порожнини через ослаблену м'язову зв'язку діафрагми. Утворений дефект може вільно переміщатися з однієї порожнини в іншу, або зафіксуватися на рівні діафрагми, завдаючи хворому постійний дискомфорт.

Грижу стравоходу легко сплутати з багатьма іншими порушеннями органів шлунково-кишкового тракту, і визначити наявність патології можна лише інструментальними способами дослідження, застосовуючи ендоскопічні та рентгенологічні методи.

Від патології страждає шлунок, стравохід, діафрагма, серце та легені. Органи грудної клітки можуть здавлюватися грижовим мішком, від чого з'являються ознаки грижі стравоходу, схожі на стенокардію, задишку, респіраторні хвороби. Явними проявами ДПОД будуть симптоматика езофагіту, розлад ковтання та диспепсія.

Діагностика грижі стравохідного отвору діафрагми практично ніколи не проводиться вчасно, якщо тільки хворий відразу не звертається до лікаря при найменших порушеннях з боку травлення.

Симптоми діафрагмальної грижі

Невелике випинання стравоходу через діафрагму не дається взнаки ніякими симптомами. Рідко хворий може відчувати печію та дискомфорт у ділянці грудини після щільного обіду. Безсимптомний вид захворювання найпоширеніший, тому не дивує той факт, що половина всіх людей з грижею ПІД жодного разу не зверталися до лікаря за допомогою та не проходили обстеження, не кажучи вже про лікування.

У певний момент захворювання може заявити себе. Це відбувається, коли ДПОД ускладнюється або приєднуються інші порушення. Найчастіше можна спостерігати непрямі ознаки – печія, гикавка, неприємний кислий присмак у роті.

Загальні симптоми грижі стравохідного отвору діафрагми:

Печія – основна ознака, яка може турбувати як при незначному дефекті, так і в період ускладнення ГПОД. З'являється ознака після їди, коли хворий приймає горизонтальне положення і нахиляється вперед. Печія тривожитиме після прийому алкоголю, куріння, сильного фізичного навантаження. Цей симптом часто не пов'язують із грижею, намагаючись усунути його самостійно, але він відіграє визначальну роль у діагностиці хвороби.
Біль - яскравий прояв ГПОД, але турбує не всіх хворих. Ознака нагадує стенокардію, що виникає після їжі, навантаження, у стресовій ситуації. Дискомфорт відчувається в ділянці грудей, під ребрами, в районі серця та лопаток. Біль носить частіше ниючий характер, посилюється під час підвищення внутрішньоутробного тиску.
Зригування - симптом турбує близько 40% всіх хворих, провокуючими факторами служать ті самі причини: нахили вперед, переїдання, відпочинок на дивані після їжі. У деяких пацієнтів відзначається відрижка великим об'ємом блювотних мас, це може проявлятися так часто, що доводиться завжди мати при собі якусь ємність або пакетик. Але у більшості хворих ця ознака слабо виражена.
Відрижка - виникає на тлі підвищення внутрішньочеревного тиску, що супроводжується неприємним запахом з рота. Під час відрижки можуть виділятися частинки неперетравленої їжі. Хворий намагається усунути симптом спазмолітиками, але це рідко дає результат.
Порушення ковтання або дисфагія - це розлад зустрічається часто, провокується при поспіху під час їжі та поганому пережовуванні. Викликати симптом може надто гаряча чи холодна їжа. У деяких людей дисфагія є лише тимчасовим порушенням, а інших цей розлад турбує завжди.

Рефлюкс-езофагіт

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба - це регулярне закидання шлункового вмісту в стравохід, причиною чого є ослаблений сфінктер і підвищений тиск усередині черевної порожнини. Рефлюкс-езофагітом визначається ураження нижнього відділу стравохідної трубки. Запалення із регулярним роздратуванням може бути ускладненням грижі або самостійним захворюванням. Порушення представляє інтерес з тієї причини, що має схожі з ГПОД симптоми або супроводжує захворювання.

Як проявляється грижа стравоходу з рефлюкс-езофагітом:

часта відрижка кислим вмістом - на відміну від ГПОД без езофагіту, цей симптом при рефлюксі проявляється завжди і турбує практично після кожного прийому їжі;
бронхообструкція – порушення, у якому бронхи засмічуються в'язким секретом, що провокує частий кашель, особливо у нічний час;
біль за грудиною – обов'язковий симптом при ускладненні діафрагмальної грижі рефлюксом, що з'являється після прийому їжі, особливо кислої та гострої їжі;
стоматологічні захворювання - внаслідок постійного викиду кислого вмісту в стравохід воно потрапляє в порожнину рота, а від цього страждає емаль і слизова оболонка, езофагіту часто супроводжує стоматит, підвищена чутливість зубів, карієс;
риніт і фарингіт - з'являються як ускладнення, пов'язані з закиданням кислоти, яка дратує слизову оболонку, що і призводить до хронічного запалення, нежить, що часто виявляється, без певної причини, можна пов'язати з патологіями ШКТ;
дисфагія - з'являється при спробі проковтнути велику порцію їжі за раз, може бути тимчасовим явищем та постійним відхиленням.

Сприяти появі ознак рефлюксу можуть такі фактори:

перенесена операція на органах ШКТ;
уроджені патології - дивертикули, стравохід Баррета, стеноз, атрезія;
куріння, вживання алкоголю, вдихання або прийом внутрішньо наркотичних речовин;
виразкове захворювання шлунка та 12-палої кишки;
період вагітності та зайва вага.

Види ДПОД та їх ознаки

Є три види діафрагмових гриж:

Вигляд ДПОД	Основні клінічні особливості
Аксіальна	Шлунок зміщується через отвір діафрагми по вертикалі, у грудну порожнину проникає його більша частина або тільки кардія
Ковзаюча	Органи вільно переміщаються з черевної порожнини в грудну клітину, вони знаходяться в грижовому мішку із сполучної тканини.
Параезофагеальна	Над діафрагмою та біля стравоходу розташовуються одночасно дно шлунка, сальник та петля кишечника

Етіологія грижі ПІД

Грижа лікується здебільшого консервативно, тому важливо виявити основний чинник її розвитку, щоб усунути його в процесі терапії. Різні причини можуть посилювати симптоматику, тому їх потрібно знати та намагатися уникати.

М'язова слабкість діафрагми та висока еластичність.

Цей фактор має значення вже в літньому віці, коли відбувається фізіологічне старіння, тканини втрачають еластичність і активність, порушується харчування, що призводить до дефекту діафрагмального отвору. Слабкість м'язів сприяє розширенню природного отвору під тиском. Цей фактор пояснює схильність до ГПОД після 55 років, що часто посилюється малоактивним способом життя та шкідливими звичками.

Високий внутрішньочеревний тиск.

Це відбувається при постійному переїданні, запорах, у період вагітності. Тиск може підвищуватись одноразово або постійно триматися на високому рівні. Причиною може стати асцит, хронічний кашель, тяжка фізична робота. Кожен фактор підвищення внутрішньочеревного тиску (переїдання, запори) може стати основною причиною грижі стравохідного отвору.

Укорочення стравоходу та порушення перистальтики.

Деякі захворювання можуть призвести до фізіологічного підвищення стравоходу, що одночасно призводить до посилення його функції, отже, в органі підвищується тиск. Причиною порушення стають такі патології, як панкреатит, виразка, поліпи, рубцеві зміни, стеноз, хімічний та термічний опік.

Травма діафрагми.

Причиною розширення отвору діафрагми може стати її відкрите або закрите ушкодження. М'язово-зв'язувальний апарат може постраждати від забиття, поранення ножем або іншими колючими ріжучими предметами.

Як діагностується

На підтвердження діагнозу проводиться інструментальна діагностика. Спершу лікар збирає анамнез, з'ясовує, які є фактори появи грижі, що могло стати основною причиною. Зовнішній огляд зазвичай не дає жодного уявлення про захворювання, якщо пацієнт не переніс травми грудної клітини. Діагностувати ГПОД дуже просто, дефект видно на рентгені під час введення контрастної речовини. Додатково призначаються лабораторні аналізи для визначення запального процесу та спостереження за динамікою захворювання.

Для виявлення ГПОД проводять такі методи дослідження:

рентгенографія з контрастуванням – основний метод діагностики грижі, що призначається всім при підозрі на захворювання, знімки дозволяють виявити сам дефект та інші порушення стравоходу, шлунка, діафрагми, але при фіксованій грижі рентген неінформативний;
фіброгастродуоденоскопія - ендоскопічне дослідження показує стан слизової оболонки стравоходу, дозволяє оцінити стінки шлунка і кишечника, призначається практично всім при підозрі на ГПОД;
УЗД – необов'язковий метод при грижі стравоходу, що проводиться при підозрі на приховані патології стравохідної трубки та шлунка, які могли стати фактором ДПОД;
рН-метрія – метод вимірює кислотність, що має значення при супутньому рефлюск-езофагіті, захворювання завжди супроводжується підвищенням кислотності шлункового соку.

Наслідки

Без лікування стравохід постійно схильний до впливу кислоти і високого тиску, симптоми стихають і знову виявляються, що може призвести до ускладнень.

Чим небезпечна грижа стравохідного отвору діафрагми:

ерозії та виразкове захворювання – виявляються приблизно у 9% хворих з ГПОД на тлі підвищеної кислотності шлункового соку та подразнення запаленого стравоходу твердою та гарячою їжею;
скорочення стравохідної трубки – виникає через хронічного запалення, грижа погіршується внаслідок цього ускладнення і відбувається фіксація стравоходу і кардія лише на рівні діафрагми чи над нею;
рубцевий стеноз – звуження стравоходу відбувається у процесі рубцювання запаленого стравоходу з виразками чи ерозіями;
рак - грижа не може стати основною причиною онкології, але вона буде фактором ризику, адже відбувається постійне запалення, слизова оболонка довго не гоїться, спочатку з'являються виразки та ерозії, що при генетичній схильності може закінчитися злоякісним процесом;
внутрішня кровотеча - виникає при перфорації виразки, це найнебезпечніше ускладнення ГПОД, яке виявлятиметься у вигляді блювоти з кров'ю.

Методи лікування

Основна мета лікування неускладненої ГПОД – усунення рефлюкс-езофагіту. Медикаментозна терапія спрямована на зниження вироблення шлункового соку для мінімізації контакту слизової оболонки стравоходу з агресивною соляною кислотою.

При грижі ПІД лікування включає прийом наступних груп ліків:

Антациди - Фосфалюгель, Ренні, Альма-Гал . Показано для нейтралізації кислоти.
Н2-блокатори - Нізатідін, Фамотідін . Зменшують продукцію кислоти.
Жовчні кислоти - Аллохол, Фестал, Урохол . Нейтралізують кислоту у шлунку.
Спазмолітики та знеболювальні засоби – Но-Шпа.

З ознаками ДПОД добре допомагають упоратися народні засоби:

при печії – відвар апельсинових кірок та насіння льону;
при відрижці – настій журавлини з медом та кількома краплями соку алое;
при здутті живота - відвар деревію з м'ятою, настій ромашки;
при запорі – компот із сухофруктів, відвар ревеню та настій листя сіни.

Показання до операції

Хірургічне лікування ГПОД – це крайній захід усунення дефекту. Призначається операція при важких ускладненнях, з якими не впоратися консервативними методиками.

Коли приймається рішення про радикальне лікування грижі стравоходу:

навколостравохідна грижа з ризиком утиску;
пошкодження грижового мішка та воріт;
погіршення стану на фоні езофагіту;
неефективність консервативної терапії;
приєднання ускладнень – поліпи, виразка, кровотеча.

Профілактика ускладнень

При грижі стравоходу лікарі дають такі рекомендації:

переглянути харчування, усунути з раціону продукти, що сприяють здуттю живота, запору, підвищенню кислотності шлункового соку;
намагатись робити менше нахилів тулуба вперед, що провокує симптоматику;
приймати засоби від печії, протизапальні та обволікаючі засоби;
від важкої фізичної роботи відмовитись, але займатися дихальною гімнастикою;
не терпіти сильну печію та біль, а звертатися до лікаря для призначення лікування.

При грижі стравохідного отвору корисно робити вправи для зміцнення черевної стінки та розслаблення м'язів. Це можуть бути звичайні повороти тулуба та грудної клітки у сторони, а також повільне випинання та втягування живота у положенні лежачи.

Обов'язкова умова профілактики – живлення, що щадить, основним правилом якого буде вживання їжі нормальної температури невеликими порціями. Переїдання - основний ворог при грижі стравоходу. Також буде корисно позбутися звички відпочивати лежачи після їжі.