Лікувальна фізкультура при грижі хребта

ЛФК при грижі хребта – це сукупність фізичних вправ, спрямованих відновлення пошкоджених областей хребетного стовпа, повернення тонусу м'язів та його зміцнення, відновлення уражених функцій опорно-рухового апарату загалом.

Лікувальна фізкультура при грижі хребта – це повноцінний метод терапії, що відноситься до реабілітаційних комплексів, що застосовуються у сучасних клініках після основного консервативного чи хірургічного лікування.

Особливості лікувальної фізкультури

ЛФК при хребетній грижі має не тільки реабілітаційний характер, але власне лікувальний. Це пояснюється специфікою захворювання (виходження міжхребцевого диска при пошкоджених хребцях). Суть у тому, що з хронічному перебігу недуги хвора людина втрачає великий пласт дій, можливості його фізичної рухливості значно обмежуються. Саме тому набір фізкультурних комплексів має лікувальну функцію, і за рахунок постійних фізичних вправ пацієнт згодом повністю повертається до свого звичного для нього способу життя.

Тривалість курсу та час пацієнт погоджує зі своїм лікарем, оскільки час одного заняття залежить від індивідуальних здібностей людини.

Завдання

ЛФК при міжхребцевій грижі передбачає кілька основних цілей, а саме:

• зняття напруги в м'язах, повернення їх колишнього тонусу;
• реорганізація місцевого та загального кровопостачання, збільшення харчування для хребта та його дисків;
• покращення відтоку лімфи;
• відновлення рухової функції всієї опорно-рухової системи;
• ліквідація больового синдрому.

Крім нормалізації фізичного тіла, пацієнт, який постійно навчається систематично виконувати поставлені завдання, згодом самостійно набирається досвіду та навичок самоорганізації, а також навчається доглядати за своїм організмом, стежити за здоров'ям, і надалі не допускати рецидиву основного захворювання.

Однак такі значущі переваги доступні лише тоді, коли сам пацієнт цього захоче: коли він ретельно виконуватиме вказівки лікаря та реабілітолога, викладатиметься на всі свої сили і з позитивом дивитиметься в майбутнє.

Фахівці кажуть, що найбільшого успіху у повноцінному лікуванні досягають цілеспрямовані пацієнти.

Основні правила

Виділяється низка правил, яким необхідно дотримуватися, приділяючи їм достатньо уваги - тільки так прийде успіх.

• під час заняття фізкультурою хворий повинен уважно стежити за своїм станом, не допускати появу дискомфорту, інакше – повідомити лікаря про виникнення болю у тілі або про присутність сильної втоми;
• заняття та вправи повинні виконуватися регулярно. Саме у систематичному підході криється повне лікування. Хворому необхідно самостійно поговорити з лікарем про тимчасові рамках одного заняття та курсу в цілому;
• Перші заняття та вправу слід починати з мінімальних навантажень. Незначна напруга найближчим часом організує організм пацієнта, і тим самим підготує його до більш серйозних навантажень;
• суворо та серйозно виконувати вправи, установки та поради свого лікаря-реабілітолога: будь-яке відхилення від заданих спеціалістом завдань не принесуть гідного результату.

Протипоказання до занять

Незважаючи на свою простоту і великі можливості в плані лікування, лікувальна фізкультура все ж таки має деякі обмеження, через які хворий не може бути допущений до виконання вправ.

До таких протипоказань відноситься:

• рецидив основного чи супутнього захворювання;
• висока температура тіла на момент призначення курсу реабілітації;
• будь-які захворювання, при яких комплекс вправ зробить лише гіршим для пацієнта.

Перераховані вище причини є тимчасовими: через деякий час після достатнього лікування хворий може приступати до фізкультури.

Також існують довічні протипоказання – стани та хвороби, за яких людина ніколи не буде допущена до реабілітації даного типу:

• хронічні порушення мозкового кровообігу;
• недуги онкологічного характеру: злоякісні пухлини; наявність метастазів;
• дихальна недостатність; грубі патології серцево-судинної системи;
• параліч чи парез кінцівок;
• захворювання крові, такі як гемофілія (порушення функції згортання).

Лікувальна фізкультура при грижі шийного відділу хребта

Шия є однією з найтендітніших структур в організмі, тому специфіка занять підбирається детально та скрупульозно, адже існує незначна ймовірність додаткової травматизації даної ділянки.

Стандартний набір вправ найчастіше виконується у двох положеннях: стоячи та сидячи. Розминка починається з повільних поворотів голови на всі боки, потім пацієнт намагається повернути голову якнайдалі. Не рекомендується робити повороти різко. Після цього необхідно нахиляти голову, так само повільно і неквапливо. Подібний комплекс вправ слід повторювати до 15 разів.

Вправи для грудного відділу хребетного стовпа

Рухи виконуються у різних позах: стоячи, сидячи на стільці, або лежачи на плоскій поверхні.

До виконання пропонуються такі вправи:

1. Поза – сидячи на стільці. Руки розміщуються на потилицю. Хребет тримається рівно, щільно прилягаючи до спинки стільця. Після цього необхідно здійснювати нахили, повертаючись до вихідного положення. Рухи мають проводитися над тазі, саме у хребті.
2. Друга вправа виконується на підлозі у положенні лежачи на спині. Під грудну частину спини підставляється невеликий валик, руки триматися за потилицю. Після ухвалення пози потрібно вигинати спину на видиху.

Необхідно відзначити, що всі вправи потрібно виконувати повільно. Заборонено робити різкі рухи без попереднього розігріву м'язів та зв'язок.

Вправи для попереку

Перш, ніж приступити до занять для поперекової області, потрібно виконати просту розминку: м'язи поперекової області масивні, тому їм потрібен рясний і швидкий кровотік.

Розминка починається з прийняття положення лежачи на спину, руки стикаються з тілом, а ноги один з одним. Далі необхідно: повільно тягнути п'яти на себе, наближаючись до кута 90% у колінах, голову піднімати і тягнути до грудей. П'яти не можна відривати від поверхні.

Після розминки пацієнт приступає до вправ:

1. Поза лежачи на спині, руки витягнуті вздовж тіла, ноги частково зігнуті в колінах. Мета вправи – поступово напружувати м'язи живота. Для цього на нього можна покласти руки. Напружувати м'язи очеревини потрібно до 15 разів.
2. Поза – так само на спині лежачи. Ця вправа схожа на хитання м'язів преса: пацієнту потрібно піднімати верхню частину тіла, дотримуючись у такому положенні до 10 секунд. Повторювати потрібно до 15 разів.
3. Вправа виконується лежачи, ноги у колінних суглобах частково зігнуті. На ліве коліно потрібно покласти праву руку, після чого це коліно потрібно піднімати, а рукою, що лежить на нозі, стримувати силу. Повторювати 5 разів. Після чого поміняти руки та ноги. Один підхід триває 10-15 секунд.

Серед вправ для поперекової області є ще й додаткові, а саме:

1. Поза сидячи на п'ятах, руки витягнуті вперед. Далі необхідно тягнути руки якнайдалі, при цьому намагаючись не відривати п'яти від поверхні. Пацієнт повинен відчувати, як розтягуються м'язи та зв'язки спини.
2. Прилягти на спину і витягнути руки так, щоб вони стикалися з тулубом. Далі йдуть два одночасні рухи: руки витягуються за голову, а п'яти тягнуться назад. Все це змушує тіло підніматися над підлогою. Наголос робиться на м'язи спини, але не ніг.

Комплекс вправ для усунення больового синдрому

Методика є «розтягування» хребта. Виконуючи його, пацієнт втратити будь-які болі в області спини, а також створить плацдарм для подальших вправ на спині. Головний атрибут – похила дошка, на ній потрібно виконувати вправу.

Лямки необхідно встановити на висоту 110-120 см від підлоги. Прилягти на дошку і просмикнути руками її лямки. У такому положенні необхідно перебувати протягом 15-20 хвилин щодня. Щоб сильніше розслабити м'язи спини, пацієнту рекомендується під коліна підкладати валик або подушку.

Для розтягування хребта рекомендується ходити рачки. Важливо: руки та спина мають бути прямими.

Методика лікування за Дикулем

Курс вправ складається з трьох етапів, де протягом перших двох організм пацієнта проходить підготовку, а третій етап є основним комплексом. Стандартний курс складається з трьох етапів, кожен з яких вміщує 12 окремих занять.

Перший цикл: проводяться лікувальні та підготовчі заходи, що сприяють адаптації тіла хворого до подальших навантажень. Такі вправи часто комбінуються з йогою, дихальною або суглобовою гімнастикою.

Другий цикл: вправи другого циклу спрямовані на розробку втраченого тонусу м'язів по всьому організму.

Третій цикл є власне лікувальним. При виконанні вправ із третього циклу розвивається рухливість та гнучкість тіла пацієнта.  

ЛФК у басейні

Вправи у воді сприяють зниженню навантаження на хребет та тіло. У разі застосовуються лікувальні плавання, вправи у питній воді. Крім активних дій, лікарі рекомендують просто перебувати у басейні, повільно ходити дном, перебуваючи у воді по голову. 5 хвилин щоденної присутності та прості вправи в басейні дають стабільний терапевтичний ефект.