Як проявляється грижа диска С5-С6
Грижа диска с5 с6 - це органічна патологія, що характеризується міграцією міжхребцевого диска у бік каналу. Грижа с5 с6 означає, що випинання розташовується між п'ятим і шостим шийним хребцем. Найчастіше цією недугою страждають люди середнього віку (від 30 до 50 у середньому). У людей старшого та похилого віку це захворювання виникає рідко.
Крім особистісних проблем окремої людини, також грижа диска с5 с6 шийного відділу хребта впливає на економіку та рівень життя держави. Завдаючи чимало проблем у вигляді порушеної працездатності, такі люди, не виходячи на роботу або виконуючи її погано, завдають значного збитку економічній сфері.
Головна небезпека, яку представляє грижа міжхребцевого диска, полягає у хронічній компресії шийного відділу спинного мозку, що й спричиняє відповідні симптоми.
Анатомічна довідка
Для хорошого розуміння грижової патології необхідно представляти загальну картину будови хребетного стовпа у шиї.
Шийний відділ складається з семи окремих хребців, що з'єднуються один з одним за допомогою міжхребцевого диска між ними. Самі хребці мають маленькі тіла та невеликі відростки. Ця область хребетного стовпа зазнає найменшого навантаження, на відміну від попереку та грудного відділу.
Однак за статистикою саме ця область найбільше травмується. Таке явища пояснюється слабкістю шийних м'язів, що не витримують суттєві навантаження, крім того, шийні хребці не мають особливої міцності.
Між хребцями є диски, що складаються з твердої зовнішньої периферичної оболонки та м'якого внутрішнього середовища. Зовнішня частина називається фіброзним кільцем, внутрішня пульпозне ядро. Це ядро складається з м'якої гелеподібної структури.
При пошкодженні всього диска або його частини відбувається роз'єднання елементів, що утримують, і деякі ділянки диска можуть переміщатися в різному напрямку. Найчастіше диск транспортується у бік хребетного каналу, де стискає нервові закінчення чи сам спинний мозок, викликаючи специфічні симптоми ураження нервової сфери.
Причини освіти
Будь-який фактор, що прямо чи опосередковано впливає на поразку цілісності міжхребцевого диска, називається причиною розвитку хвороби.
Так, до таких факторів належить:
- Вроджені травми хребетних дисків у шийній області, при яких один хребець може бути більшим за інший, здавлюючи і стираючи своєю масою сусідню ділянку.
- Генетична схильність до слабкості шийних м'язів, зв'язок, сухожиль.
- Перенесені та невиліковні травми спини, хребетного стовпа.
- І надмірна вага тіла , що провокує підвищене навантаження на міжхребцевий диск.
- Перенесене оперативне втручання.
- Вік : люди за 30 мають вікову схильність за рахунок інволюційних змін у сполучних тканинах та тканинах кісток.
- Захворювання опорно-рухового апарату : остеохондроз – патологія сполучної тканини, остеоартроз – дистрофічна ураження суглобових структур, остеоартрит – запальні процеси у зчленуваннях.
- Надмірне неадекватне навантаження на м'язи спини . Внаслідок впливу постійного навантаження на тіло підвищується тиск на диск, що розростається в обсязі, що перешкоджає якісному живленню структур диска.
- Ендокринологічні патології пов'язані з порушенням обміну мінеральних речовин, таких як кальцій, магній, фосфор або фтор.
- Сидячий спосіб життя , при якому м'язи спини знаходяться у постійному спокої. М'язи зменшуються у розмірі, атрофуються та його скоротлива здатність слабшає. Зменшується м'язовий корсет.
Етапи формування
Грижа утворюється не відразу. Міжхребцевий диск, як стати грижею, проходить ряд органічних перетворень.
Укладено вони у три етапи:
- Хрящова тканина втрачає еластичність, стає твердою . Сполучні структури вже не амортизують навантаження колишньою мірою.
- У процесі деформування хрящова тканина поступово виступає за область хребців. Вже цьому етапі виявляються перші симптоми.
- Розрив фіброзного кільця із подальшим виходом центральної частини диска – пульпозного ядра. Це є піком розвитку грижової патології.
Різновиди
Існує кілька класифікацій грижі.
Перша базується в залежності від напрямку випинання:
- дорзальна грижа диска – випирання впадає у просвіт хребетного каналу;
- грижа, розташована медіально - це означає, що випинання розташовується по центральній осі щодо лінії спинного мозку;
- парамедіальна грижа - випирання оточує спинний мозок з усіх боків;
- задня медіанна грижа - вважається найбільш небезпечним варіантом, характеризується строгим розташуванням по центру до осі спинного мозку, сильно в нього вклиниваясь;
- дифузна грижа – вид патології, що проявляється у нерівномірному виходженні у просвіт каналу хребта;
- парамедіанна грижа диска с5 с6 говорить про двосторонню компресію спинного мозку.
Також грижі розрізняються за своїми розмірами:
- Від 1 мм до 3 мм – випинання має невеликі розміри.
- 3 мм-8 мм – середні розміри.
- 9 мм-12 мм – великі розміри.
- 12 мм і більше вважається величезною грижею.
Симптоми грижі диска c5 c6
Клінічна картина хвороби має виражену симптоматику.
Загальні ознаки:
- частий необґрунтований головний біль;
- запаморочення;
- шум в вухах;
- порушення зору;
- порушення сну;
- періодичний підйом температури тіла;
- підвищення артеріального тиску;
- швидка стомлюваність від простої роботи;
- дратівливість та знижений настрій.
Це – загальні, неспецифічні симптоми, властиві багатьом хворобам. Діагностика на їх основі не проводиться.
Значнішу роль відіграють специфічні ознаки:
- біль у шиї, біль при поворотах голови;
- скутість у рухах, обмеженість рухів постійно підвищується зі зростанням грижі;
- головний біль в області потилиці;
- болючі відчуття поширюються в зону плечей і рук;
- парестезії у плечових суглобах, що виявляються у вигляді оніміння, поколювання;
- порушення тактильної, температурної чутливості;
- біль між лопаток, що періодично з'являється;
- м'язи верхніх кінцівок поступово слабшають.
Діагностика
При виявленні кількох симптомів слід негайно звернутися до фахівця. Лікуванням грижі спочатку займається лікар-невролог. Діагностичні заходи розпочинаються із загального огляду.
На ньому лікар вивчає:
- загальний стан хворого;
- ознаки хвороби;
- вивчає саму грижу, пальпує її.
Далі проводиться об'єктивне дослідження.
Лікар оцінює такі показники:
- загальний аналіз крові;
- біохімічний аналіз крові;
- розміри, місце розташування та болючість грижі;
- стан сухожильних рефлексів;
- чутливість шкірних покривів;
- силу м'язів.
Для уточнення діагнозу лікар призначає такі процедури:
- Рентгенографія . Цей метод не визначається грижею, оскільки та є структурою з м'якої тканини, проте рентгенодіагностика дозволяє відрізнити грижу від пухлин, переломів хребців та інших кісткових патологій.
- Комп'ютерна томографія . КТ дає двовимірне зображення м'яких та твердих тканин.
- Магнітно-резонансна томографія . МРТ - провідний спосіб діагностики грижової патології. Метод дозволяє оцінити різні параметри випинання: розмір, розташування, ступінь контакту зі спинним мозком.
Лікування
Існує кілька варіантів лікування:
- Консервативна терапія . Сюди відноситься прийом протизапальних, міорелаксуючих та знеболювальних засобів. Також лікар розробляє дієту.
- Скелетне витягування хребетного стовпа. Підхід сприяє зменшенню болю, покращує живлення диска.
- Гімнастичні вправи . Фізкультура спрямовано підтримку тонусу організму.
- Сеанси масажу і самомасажу . Вони дозволяють розслабити м'язи, що впливає на швидке відновлення.
Хірургічне лікування здійснюється за допомогою двох операцій: передньої та задньої дискектомії.
Сучасна хірургічна апаратура дозволяє лікувати грижу без наслідків, із мінімальним втручанням. Таке лікування не тільки усуває симптоми, а й дозволяє ліквідувати низку факторів, що провокують розвиток грижової патології.
