Лікування грижі попереково-крижового відділу хребта

Міжхребетна грижа є дегенеративно-дистрофічним захворюванням, яке сприяє поступовому руйнуванню міжхребцевих дисків, розриву фіброзних кілець та виходу ядер за межі хребетного тіла. Хребет є цілісну структуру, до складу поперекового відділу входить 5 хребців, а крижовий відділ розташований під п'ятим хребцем і перетворюється на область куприка.

У тому випадку, якщо діагностовано міжхребцеву грижу попереково-крижового відділу хребта, лікування може здійснюватися як із залученням консервативних, так і радикальних методів лікування. Рішення про те, як лікувати виникаючі порушення приймає лікар, враховуючи прояви захворювання та результати комплексного обстеження.

Симптоми

Залежно від симптомів, що виникають, підбирають і лікування. Наприклад, для усунення інтенсивних больових відчуттів задіяні як анальгетики та нестероїдні протизапальні засоби, так і блокади.

Симптоми грижі попереково-крижового відділу виявляються у вигляді скарг пацієнта на:

Гострі, різкі болі , що виникають в ділянці поперекового відділу (простріли, люмбаго). Характер больових відчуттів: гострі, прострілювальні, пекучі. Виникають після інтенсивних фізичних перенапруг чи підйому важких предметів. В результаті міжхребцевий диск випадає, а нервові коріння дратуються, що призводить до стійкого рефлекторного підвищення м'язового тонусу та розвитку болючих відчуттів.
Порушення чутливості в пахвинній та сідничній ділянці, а також у кісточках, стегнах, гомілках. Пацієнт скаржиться на утворення «мурашок» та почуття поколювання.
Тривале відчуття хворобливості в області попереку та крижів, яке може турбувати пацієнта протягом тривалого проміжку часу: від кількох місяців до кількох років.
У тому випадку, якщо уражені внутрішні органи, розташовані в тазовій ділянці, можуть виникати симптоми у вигляді порушень потенції та спорожнення кишечника, нетримання сечі.
При ішалгії відбувається надмірний тиск грижі на спинномозкові коріння з подальшим роздратуванням великих сідничних нервів. В результаті виникають скарги на виражене почуття болючості колючого, ниючого, прострілюючого характеру.
Тонус м'язів нижніх кінцівок може знижуватися внаслідок ураження рухових нервів.
У тому випадку, якщо здавлені судини, що забезпечують надходження крові до нижніх кінцівок, ноги можуть ставати блідими, на них утворюються плями .

При тяжких спинномозкових ураженнях симптоми грижі попереково-крижового відділу можуть проявитися у вигляді розвитку парезу або паралічу.

Терапія

Консервативна терапія хребта без операції, як і лікування будинку спрямовані на усунення симптомів порушень, але не впливають на саму патологію. Для надання позитивного результату потрібне хірургічне лікування грижі. У більшості випадків проведення хірургічного втручання потрібне без попереднього залучення консервативних та альтернативних методів.

Медикаментозне лікування

При грижі поперекового відділу можуть бути використані такі групи медикаментів:

Нестероїдні протизапальні препарати , які широко представлені у формі таблеток і капсул для прийому внутрішньо, внутрішньом'язових ін'єкцій, кремів, мазей і гелів для зовнішнього нанесення. Дозволяють швидко впоратися із почуттям хворобливості. Для досягнення більш вираженого знеболювального та протизапального ефекту лікар може рекомендувати використання відразу кількох лікарських форм: наприклад, таблеток для внутрішнього прийому у поєднанні з маззю для зовнішнього нанесення.
Кортикостероїди – для більш швидкого і вираженого знеболювального та протизапального ефекту.

Як допоміжний елемент можуть бути використані хондпротектори – лікарські засоби, що сприяють регенерації пошкоджених компонентів хрящових тканин.

Фізіотерапія та ЛФК: особливості безопераційного лікування

Серед елементів фізіотерапії перевагу віддають:

голкорефлексотерапії - спеціально навчений фахівець вводить тонкі голки в біологічно активні точки на тілі;
діадинамічним струмам – задіяння процедури сприяє нормалізації кровообігу, надання знеболювального ефекту та зниження збудливості нервових закінчень;
електрофорез - здійснюється введення лікарських препаратів за допомогою впливу електричного струму, найбільш часто використовують препарати Каріпаїн і Каріпазін (ферментні препарати на основі екстрактів папайї);
також може бути рекомендовано задіяння гомеосініатрії – фахівець здійснює запровадження гомеопатичних препаратів через проколи активних зон організму;
кріотерапії – впливу холоду на уражені ділянки, різкий перепад температури сприяє стенозу судини, після завершення процедури судини розширюються, покращується живлення уражених дисків;
до ходу проведення гірудотерапії використовують п'явок, після того як слина п'явки потрапляє в організм, спостерігається потужна імунна відповідь і виражене збільшення кровопостачання ураженої ділянки хребта.

Мануальна терапія є сумнівною щодо ефективності та безпеки методикою при грижі попереково-крижового відділу через високий ризик зміщення освіти.

Виконання всіх необхідних маніпуляцій необхідно довіряти лише кваліфікованим, перевіреним фахівцям.

Під наглядом фахівців пацієнт також може виконувати комплекс спеціально підібраних вправ, які задіяні при поперекових грижах хребта. Підбір вправ, які підходять пацієнту, рекомендовано здійснювати в індивідуальному порядку, враховуючи супутні порушення та розміри грижі.

Хірургічне лікування

Серед хірургічних методик найчастіше перевагу віддають:

Ендоскопічне втручання – малотравматична процедура, яка дозволяє провести всі необхідні маніпуляції без розрізів, за допомогою одиничного проколу.
Мікрохірургічні маніпуляції – у процесі виконання процедури лікар здійснює залучення мініатюрних інструментів. При цьому можна видалити грижу за допомогою багаторазового збільшувача, не торкаючись і не травмуючи навколишні тканини.
Протезування диска – лікар видаляє пошкоджений диск та замінює його спеціально підібраними штучними імплантатами.
Ламінектомії – процедуру здійснюють із залученням загального наркозу. У процесі виконання операції лікар прибирає кісткову тканину хребця, розташовану над нервовими закінченнями, у результаті утворюється простір, що оточує нерв. Нормалізується кровообіг, усуваються болючі відчуття.

Серед лікарів-хірургів також згадується про залучення ламінектомії – процедури, яка передбачає видалення частини міжхребцевої дужки. Таку класичну, але складну та травматичну операцію задіяють рідко через високий ризик розвитку неприємних наслідків.

Особливості лазерного лікування

Міжхребцеві та хребетні грижі крижового відділу хребта не завжди вимагають видалення. Сучасні технології сприяють наданню вираженого лікувального впливу, відрізняються малою травматичності та високою безпекою.

Лазерна терапія є щодо нової лікувальної методики. У процесі виконання процедури лікар робить невеликий прокол, через який вводить голку та лазерний світловод до області диска. Через світловод підводять дозовані потоки енергії, що сприяють перетворенню внутрішньодискової рідини на пароподібний стан.

Проведення процедури сприяє зниженню внутрішньодискового тиску, зменшенню подразнювального впливу на нервові закінчення. Найбільшу ефективність методика демонструє під час лікування пацієнтів, у яких виявлено грижі діаметром до 6,6 мм.

Переваги та недоліки методу

Серед переваг лазерного лікування виділяють:

мінімальний ризик розвитку нестабільності у сфері хребетного стовпа;
лікування хребта лазером не сприяє утворенню рубцевих тканин в ділянці шкірних покривів та нервової структури;
мінімальний ризик пошкодження інших нервових структур, оскільки лікар використовує місцевоанестезуючі препарати і пацієнт може будь-якої миті повідомити про дискомфорт, що виникає, т.к. перебуває у свідомості;
лазерна нуклеопластика може бути задіяна множиною: за необхідності лікування інших хребетних сегментів.

Серед вад методики виділяють відсутність вираженої радикальності, оскільки спостерігається незначне зменшення об'єму диска. Це може призвести до повторного залучення процедури.

Період реабілітації

Після проведення процедури необхідно дотримуватись усіх рекомендацій лікаря в період реабілітації:

Протягом наступних 30 днів рекомендовано утримуватись від активних фізичних навантажень: плавання у басейні, заняття у спорт залі. Допускаються стандартні навантаження як звичайної щоденної ходьби, нетривалого перебування за кермом, виконання домашніх справ.
У період реабілітації пацієнту слід протягом 1 місяця використовувати напівжорсткий корсет, коли є навантаження на хребет.
Утримуватись від залучення елементів фізіолікування у вигляді бальнеотерапії, електропроцедур, масажу. За рекомендацією лікаря може бути задіяна магнітотерапія.
Використовувати лікарські препарати із групи нестероїдних протизапальних засобів на основі ревмоксикаму чи німесуліду.

У тому випадку, якщо пацієнт не дотримуватиметься рекомендацій лікаря – це призведе до зменшення ефективності від процедури.

Додаткові рекомендації

Для того щоб закріпити позитивний результат від лазерного або радикального лікування, а також з метою профілактики утворення гриж, важливо дотримуватись деяких рекомендацій.

Що важливо після операції:

нормалізувати масу тіла;
здійснювати регулярне виконання вправ зміцнення м'язового корсета;
регулярно займатися плаванням.

Після залучення хірургічного втручання будь-які фізичні навантаження допустимі лише за попереднім погодженням з лікарем.