Операція при грижі поперекового відділу хребта

Видалення грижі поперекового відділу хребта виконується за суворими показаннями, коли у хворого стабільно тяжкий стан. Приводом до хірургічного лікування є виражений больовий синдром, який не усувається консервативними методиками. Показання до операції обмежені, і чи варто її робити, вирішують лікар з хірургом та іншими фахівцями, залежно від наслідків патології в поперековому відділі.

До радикального підходу робляться спроби зменшити міжхребцеву грижу консервативними методиками, які включають мануальну терапію, масаж, прийом лікарських засобів.

Випинання міжхребцевого диска в попереку — найчастіша локалізація патологічного процесу, і операція у разі проводиться більшості пацієнтів вже за кілька місяців після виявлення хвороби. Це з тим, що у попереково-крижовий відділ припадає найбільше навантаження, і він реагує кожен рух.

Операція з видалення грижі поперекового відділу хребта спрямована на усунення здавлювання нервових закінчень і спинного мозку пульпи, що вийшла за межі фіброзного ядра. При випинанні міжхребцевого диска висота його знижується, тому хребці зближуються і починається компресія м'яких тканин.

Усунути таку проблему можна тимчасово, що виконується лазером. Вапоризація передбачає «випарювання» патологічної частини пошкодженої хрящової тканини. Така операція при грижі буде тимчасовим заходом, після чого не виключено рецидиву.

Види операцій

При грижі поперекового відділу хребта розглядаються такі методики:

Малоінвазивне видалення частини диска – гідропластика, ендоскопія, холодноплазмова нуклеопластика, мікродискектомія.
Радикальне видалення диска - дискектомія, ламінектомія.
Лазерне видалення - вапоризація, деструкція.

Розміри грижі поперекового відділу впливатимуть на вибір техніки хірургічного втручання.

Опромінення лазером, гідропластика та ендоскопія показані на початкових стадіях патологічного процесу, коли диск випинає на 2-9 мм. При випадінні диска більш ніж на 9 мм його часткове або повне видалення проводиться обов'язково. При секвестрації, коли частини фіброзного кільця та пульпи відриваються, мігруючи хребетним каналом, виконується дискектомія або ендоскопічне видалення. Лікування лазером також підходить у післяопераційний період для профілактики рецидиву.

При патології в поперековому відділі хребта операція має ризики, і кожна методика має інший відсоток виникнення ускладнень. Найбільш безпечними вважаються малоінвазивні техніки та лазерне опромінення.

Рецидив та ускладнення міжхребцевої грижі поперекового відділу часто трапляються після дискектомії та ламінектомії.

Про те, як проводиться мікродискектомія в Чехії, можете ознайомитися на сайті Artusmed .

Показання

Коли потрібно робити операцію при міжхребцевій грижі в поперековому відділі:

секвестрація міжхребцевого диска - це стан, при якому відбувається відділення частин диска, і елементи, що випали, починають здавлювати м'які тканини, блукаючи по хребетному каналу;
порушення чутливості ніг - проявляється це утрудненим згинання стоп, даний симптом буде початковим проявом парезу внаслідок пошкодження нервових корінців, закінчується це атрофічними процесами м'язової та нервової тканини, що без операції загрожує повною відмовою нижніх кінцівок;
велика міжхребцева грижа - згодом відбувається все більше випадання частини диска, і грижа може досягти величезних розмірів, коли без операції відбувається пошкодження спинного мозку;
неефективність безопераційних методик лікування таких, як мануальна терапія, масаж, лікарські та народні засоби;
виражений больовий синдром , який не усувається іншими методиками, включаючи блокаду хребта;
патології органів малого тазу та ректильна дисфункція у чоловіків , коли є ризик безплідності.

Перед тим як робити операцію на хребті пацієнт проходить ряд досліджень, включаючи МРТ та рентген поперекового відділу. Хворому обов'язково призначаються лабораторні аналізи та обстеження у профільних фахівців для виключення протипоказань.

Традиційні методи видалення грижі

Дисектомія – це радикальний спосіб лікування грижі хребта шляхом повного видалення міжхребцевого диска із заміною його на титановий імплант. Така операція має багато протипоказань та побічних реакцій, тому виконується рідко.

Ламінектомія – це часткове видалення пошкодженого міжхребцевого диска. Під час операції хребет сильно страждає, є ризик пошкодження м'яких тканин та навіть частини хребця. Ламінектомія ефективна для лікування грижі, але після операції у пацієнта ще тривалий час відзначається болючість та дискомфорт.

Ризик настільки високий, що хворий може бути інвалідом. Багато залежить від професіоналізму лікаря та якості підготовки до хірургічного втручання.

Для профілактики більшості наслідків пацієнту під час операції встановлюється титановий імплант, який замінятиме віддалений диск, але лише частково, забезпечуючи рухливість хребта. У ході ламінектомії порушується цілісність структури хребта, що надалі може спричинити сколіоз. У зв'язку з усіма ризиками така операція з видалення міжхребцевої грижі залишається незатребуваною і проводиться лише в деяких клініках.

Малоінвазивні техніки

Мікродискектомія передбачає висічення патологічного вогнища без впливу на хребець. Хірург під час операції виконує невеликий розріз тонкими ножами. Через нього вводяться інструменти, а за тим, що відбувається, лікар спостерігає за допомогою хірургічного мікроскопа. Це дозволяє досягти максимальної точності виконання всіх маніпуляцій із мінімальними ризиками.

Важливою перевагою мікродискектомії буде відсутність широких рубців на спині, які залишаються після дискектомії та ламінектомії. Після операції пацієнт відновлюється швидше, самопочуття його стабільне, больовий синдром не турбує.

Ендоскопічна операція видалення міжхребцевої грижі передбачає використання спеціального інструменту - ендоскопа. Останній вводиться через розріз близько 5 мм. За тим, що відбувається, нейрохірург спостерігає на екрані. Після втручання пацієнт швидко повертається до звичайного життя, період реабілітації становить від 1,5 до 2 місяців.

Гідропластика передбачає введення в хребет спеціального розчину, який зменшує розмір драглистого тіла. Таким чином, пульпозне ядро перестає здавлювати нервові закінчення, через що йде хворобливість. Майже всі пацієнти, які пройшли гідропластику, відзначають позитивний результат.

Холодноплазмова нуклеопластика має аналогічну дію. У пошкоджений сегмент хребта вводиться холодна плазма, яка знищує патологічні елементи міжхребцевого диска. Випинання зменшується в розмірах і тому перестає здавлювати м'які тканини. Пацієнт після операції не відчуває болю за рахунок дії холодної речовини. Поліпшення стану спостерігається миттєво. Відразу після процедури пацієнт відзначає покращення самопочуття.

Вапоризація або "випарювання" диска лазером проводиться на початковій стадії захворювання з метою зниження тиску на навколишні тканини. Опромінення призводить до випаровування вологи, через що грижа зменшується.

Реабілітація

Після видалення міжхребцевого диска в поперековому відділі настає тривалий та важливий етап відновлення. Він включає три періоди: ранній, пізній та відстрочений. Перший триває від тижня (за малоінвазивного втручання) до місяця (за радикальних методик). Пізній період реабілітації триває кілька місяців. Він все ще має багато обмежень щодо фізичної активності. Відстрочений - це період довжиною життя.

Профілактика ускладнень та рецидиву міжхребцевої грижі ніколи не закінчується.

Початковий період вимагає дотримання таких рекомендацій:

заборонено сидіти, піднімати ваги, займатися спортом, спати на м'якому матраці;
необхідно дотримуватися лікувальної післяопераційної дієти;
важливо стежити за самопочуттям та точно описувати свій стан лікаря;
слід відмовитись від шкідливих звичок;
потрібно носити післяопераційний пояс відповідно до інструкцій лікаря.

У пізній період реабілітації потрібно виконувати такі правила:

в положенні сидячи можна бути не більше 2-3 годин на день;
носити підтримуючий бандаж під час виконання легкої фізичної роботи;
виключити тяжкі фізичні навантаження;
приймати призначені лікарем знеболювальні ліки;
регулярно приходити на обстеження до лікаря;
піднімати вагу трохи більше 3-5 кг;
виключити удари об п'яти та жорстке приземлення на них при ходьбі та бігу;
відмовитися від сидячої роботи, не робити стрибків.

Після відновлення тканин та нормалізації самопочуття лікар порекомендує зайнятися лікувальною фізкультурою, пройти курс масажу та мануальної терапії. Це дуже важливі заходи для профілактики повторного розвитку грижі. У домашніх умовах можна також займатися гімнастикою після кількох тренувань із фахівцем.