Особливості парамедіанної грижі хребта

Парамедіанна грижа диска (парамедіальна) – це захворювання, що характеризується частковим зміщенням міжхребцевих дисків з подальшим поступовим руйнуванням. Хвороба небезпечна компресією спинного мозку у відділі випинання, що обмежує працездатність та якість життя хворого.

Найчастіше причиною, що визначає розвиток патології, вважається наявність фонового захворювання хребетного стовпа, такого як остеохондроз, сколіоз або, що буває рідше, дисплазія хрящової тканини. Більше 70% серед усіх гриж зустрічається саме цей різновид.

Види парамедіанних гриж

Класифікація парамедіанної грижі визначається місцем розташування патології щодо хребця. Так, нерідко випирання відбувається у бічних відділах. Травмування передньої або задньої стінки відбувається набагато рідше, так вони мають захисні міцні зв'язки. Ще рідше зустрічається випинання по середній лінії (медіальне випинання).

Існують такі різновиди грижі:

1. Дорзальна (задня). Сюди потрапляє правостороння та лівостороння парамедіанна грижа. Також до цієї групи відноситься медіанно парамедіанна грижа. Патологічне випирання в даному випадку спрямоване у бік спинного мозку та його каналу. Ступінь вираженості симптомів залежить від сили стискання нервової тканини. Так, при легкому контакті периферичного відділу нервової системи та грижі симптомів може не бути зовсім. При щільному зіткненні відбувається навпаки – спостерігається розпал клінічної картини.
2. Латеральна (бічна). У такому випадку процес випирання спрямований у бік отвору міжхребцевого, і така патологія називається парамедіанно-форамінальна грижа. Ознаки визначаються ступенем компресії нервових корінців, що виходять із спинного мозку.
3. Секвестована . Це повноцінне випинання, частина якого знаходиться в просвіті спинномозкового каналу. Рівень розвитку симптомів залежить від розмірів та локалізації такої грижі. Найчастіше секвестрований тип є дорзальною грижею.

Інша класифікація базується на анатомічному розташуванні грижі:

1. Грижа шийного відділу.
2. Грудного відділу (зустрічається набагато рідше за інших).
3. Поперекового відділу (зустрічається найчастіше).
4. Крижового відділу.

Причини виникнення захворювання

Грижа – хвороба мультифакторіального походження.

На розвиток хвороби діє багато причин, серед яких:

1. Інволюційні (старечі) процеси в опорно-руховому апараті , а саме у фіброзно-хрящовій тканині. Наявність такого фону провокує утворення сильного розриву фіброзного кільця, що знаходиться в структурі міжхребцевого диска стовпа. Так, фіброзна тканина з часом висувається зі свого анатомічного положення та займає певну нішу в каналі спинного мозку. Такий процес нерідко зустрічається у шийних хребцях.
2. Травматичні ушкодження хребетного стовпа. Удари, падіння, забиті місця, вивихи, переломи – все це є причиною розвитку хворобливого стану.
3. Ненормована фізична робота. Внаслідок надмірного навантаження хребта диски, що знаходяться між хребцями, відчувають високий тиск, який вони не можуть компенсувати своїми механізмами. Тривала дія навантаження провокує пошкодження фіброзних дисків та їх вихід за нормальні межі розташування.
4. Фонові захворювання опорно-рухового апарату , що супроводжуються пошкодженням кісток та хрящових тканин. Сюди ставляться як хвороби кісткової системи (остеохондроз, остеопороз), і хвороби, що характеризуються гормональним зрушенням, у якому відбувається надмірне вимивання кальцію.

Парамедіанна грижа диска та її симптоми

Ознаки хвороби визначаються рівнем розташування самої грижі, її розміром та ступенем випинання у просвіт хребетного каналу.

Прояви грижі шийного відділу хребта багато в чому залежить від специфіки анатомічного будови перших двох шийних хребців та його сполуки. Так, перший і другий хребець мають з'єднання без диска, що надалі може призвести до зміщення стовбура мозку, його згинання або натягування.

Іншим моментом є проходження поруч із хребцями артерії та інших судин. Також компресії можуть піддаватися коріння, що виходять.

Узагальнюючи, можна визначити такі симптоми грижі даного відділу:

• раптова втрата чутливості у верхніх кінцівках;
• сильний біль у місці випирання грижового мішка;
• часте запаморочення;
• головні болі;
• порушення сну;
• дисбаланс артеріального тиску: він може мати високі чи низькі показники;
• порушення слуху;
• порушення зору;
• погіршення пам'яті.

Розташування грижі з лівої чи справа боку також має свої специфічні прояви. Лівостороння грижа, як правило, викликає біль у пацієнта в лівій частині тіла, і навпаки. Лівостороння грижа негативно позначається на роботі серцево-судинної системи.

Грижа в поперековому відділі найчастіше розташовується між 4 і 5 п'ятим поперековим хребцем.

Захворювання на цьому рівні має такі симптоми:

• неритмічні та неконтрольовані посмикування м'язів ніг, посмикування м'язів також залежить від боку розташування випирання;
• гіпестезія – розлад, що характеризується зменшенням чутливості нижніх кінцівок та тазу, нерідко проявляється погіршенням температурної, тактильної та больової чутливості;
• ослаблення сили м'язів;
• розлади функції органів, розташованих у ділянці таза (порушення сечовипускання, зменшення лібідо чи запори);

Дуже часто з цим типом грижі стикається тип людей, чий рід діяльності пов'язаний із сидячим способом життя, так: водії, програмісти, офісні працівники. Здавлювання деяких корінців може призвести до сильних болів на передній частині стегна. Больові відчуття можуть поширюватися в колінний суглоб, через що страждають рефлекси нижніх кінцівок. У тяжких випадках рефлекси можуть зникати зовсім.

Грижа попереково-крижового відділу зустрічається серед решти таких гриж найчастіше. Така частота пояснюється тим, що це місце приймає навантаження тіла найбільшою мірою.

Ознаки недуги в поперековому відділі:

• сильні болі в ділянці попереку, що виникають не тільки при русі або навантаженні, але й у стані спокою;
• болі можуть починатися в ділянці стегон і повільно поширюватися до пальців ніг;
• ослаблення м'язів нижніх кінцівок та м'язів тазу;
• розлади органів тазу: пацієнти відзначають неконтрольований акт дефекації чи акт сечовипускання;
• часте оніміння мошонки, зменшення лібідо, порушення еректильної функції.

Крайнім ступенем розвитку грижі у цьому відділі є синдром «кінського хвоста».

Останній має такі симптоми:

• дуже сильні болі в попереку;
• оніміння всієї області паху;
• крайнє ослаблення м'язів до повної втрати їх сил;
• відсутність рефлексів нижніх кінцівок;

Патологічне випинання у грудному відділі трапляється досить рідко. Більшість симптомів такого типу випинання зводиться до патологічних процесів у грудній клітці.

Серед супутніх проявів виділяють:

• хворобливі відчуття у серці;
• печія у сфері стравоходу;
• плеврити;
• стенокардія;
• перикардит;
• герпетичні прояви.

Принципи діагностики

Процес обстеження складається з кількох етапів:

1. Огляд хворого та вивчення клінічної картини хвороби (дослідження рефлексів, чутливості та інших розладів неврологічної сфери).
2. Мануальні прийоми.
3. Інструментальні методи дослідження (рентгенографія, магнітно-резонансна та комп'ютерна томографія). Також показано ультразвукове дослідження ураженої ділянки спинного мозку.

Лікування

Терапія цієї хвороби завжди починається з консервативного лікування, і лише наявність серйозних ускладнень, таких як синдром кінського хвоста, є показанням до хірургічного втручання.

Консервативне лікування, як правило, зводиться до прийому нестероїдних протизапальних процесів та препаратів, що містять кортикостероїди.

Також лікарі призначають міорелаксанти (засоби, розслаблюючі м'язи) та знеболювальні. Подальше лікування передбачає сеанси масажу, лікувальну гімнастику та різні види хвильової терапії. Після лікування людині, що вилікувалася, рекомендується спокій і зменшене навантаження на хребетний стовп.