Чим небезпечна секвестрована грижа поперекового відділу

Секвестрована грижа поперекового відділу частіше діагностується між хребцями L5 S1, і проявляється ця недуга розривом кільця фіброзного диска і виходом ядра в просвіт хребетного каналу. Ця патологія є загрозою не тільки для можливості нормальної функції хребетного стовпа та пересування, але й для життя. Секвестрована грижа диска L5 S1 буде показанням до хірургічного лікування, за винятком тих випадків, коли ризики операції перевищують потенційну користь.

На другому місці за частотою виникнення цієї патології буде шийний відділ, і патологічний процес у ньому потребує особливої ​​уваги. Адже без лікування є ризик паралічу кінцівок та раннього інсульту.

Секвестрована грижа хребта є причиною інвалідизації понад 10% хворих, які спочатку зіткнулися з остеохондрозом, але ігнорували необхідність консервативної терапії. Це захворювання суттєво позначається на якості життя, що погіршує фізичний та психоемоційний стан.

Причини та фактори ризику

Секвестрована грижа диска L4 L5 та L5 S1 поперекового відділу хребта може бути передньою, серединною, бічною та комбінованою, залежно від локалізації. Основною її причиною буде звичайна неускладнена грижа, якій передував остеохондроз. Тобто спочатку відбувається порушення живлення міжхребцевого диска, потім він стає крихким, виникає тріщина, деформація, і закінчується виходом пульпи в хребетний канал.

Поява секвестру міжхребцевого диска в попереку може бути наслідком :

• динамічного, статичного навантаження на спину;
• вроджених та набутих дефектів хребетного стовпа;
• остеохондрозу;
• спадкову схильність до дегенеративних процесів;
• відсутності фізичної активності;
• занять тяжкими видами спорту;
• зайвої ваги;
• травм, тяжких пологів.

Сприятливими факторами будуть ендокринні захворювання та шкідливі звички, такі як куріння, алкоголь та наркотичні речовини.

Особливу групу ризику представляють спортсмени та робітники, які в силу своєї зайнятості постійно виконують однотипні рухи, відчуваючи при цьому високе навантаження на поперековий відділ хребта.

Як проявляється захворювання

З еквестрованою грижею міжхребцевого диска має таку симптоматику:

Больовий синдром.

Секвестрована грижа L5 S1 провокує так званий «простріл», і його інтенсивність настільки сильна, що хворий може знепритомніти. Зазвичай такий стан виникає після підйому ваг, при різкому нахилі та повороті, падінні на спину та ударі. Біль обов'язково іррадіює в ногу, поширюючись по задньобоковій поверхні стегна. Цей симптом посилюється при зміні положення тіла та під час руху.

Обмеження рухливості.

При грижі в поперековому відділі порушується рух у ногах, змінюється хода, стає важко поворухнути пальцями чи навіть усією ногою. Без лікування секвестована грижа може призвести до повного паралічу кінцівок, а при локалізації грижі в шийному відділі може статися повна паралізація.

Порушення терморегуляції.

Ноги та руки стають холодними, незалежно від температури навколишнього середовища. Це результат стискання нервів і судин. З цієї причини може спостерігатися атрофія тканин, підвищена пітливість, оніміння пальців.

Інтоксикація організму.

Імунна система починає атакувати секвестр як стороннє тіло, через що відбувається інтоксикація організму, розвивається м'язова слабкість, з'являється нудота, запаморочення, зникає апетит.

Способи лікування

Методи лікування підбираються виходячи з локалізації патологічного процесу:

• грижа L4  L5 - вимагає хірургічного лікування, після якого слідує тривалий період реабілітації під контролем лікаря, огляд пацієнта проводиться зазвичай раз на місяць, тоді призначається проведення МРТ, КТ або рентгену для профілактики післяопераційних ускладнень;
• грижа L5  S1 - часто призводить до стискання «кінського хвоста» і тоді обов'язково призначається операція, інакше відбуваються незворотні процеси, що ведуть до порушення репродуктивної функції, проблем з кишечником та сечовим міхуром;
• інша локалізація - розглядається як консервативний, так і хірургічний варіант лікування, залежно від рентгенологічної та клінічної картини.

Консервативна терапія

Медикаментозне лікування секвестрованої грижі включає прийом знеболювальних засобів, гормональних ліків, міорелаксантів, вітамінів групи В. Ці препарати потрібні з метою зниження больового синдрому, усунення запального процесу, поліпшення опірності організму.

Міорелаксанти особливо важливі при патології диска, адже вони розслаблюють м'язи. Вітаміни групи В необхідні поліпшення провідності пошкодженого секвестром нерва.

 

Фізіотерапевтичні процедури призначаються з метою усунення набряклості тканин, для зниження запального процесу та знеболювання. Нетрадиційні методики фізичного впливу також будуть корисними під час секвестрації. Це може бути акупунктура, мануальна терапія, гірудотерапія. Але ці процедури мають і низку протипоказань, особливо при секвестрації, адже завжди є ризик переміщення частини диска та пошкодження оточуючих структур.

Які лікарські засоби призначаються при грижі поперекового відділу:

• Гіпотіазид , Фуросемід - діуретики, приймаються одноразово для усунення набряклості тканин;
• Актовегін , Пентоксифілін - ноотропи та судинні засоби, потрібні для нормалізації кровообігу в головному мозку та поліпшення трофічних процесів;
• Фінлепсин , Карбамазепін - усувають нейропатичний біль;
• Хондроїтин та аналоги - хондропротектори, призначаються для поліпшення живлення хрящової тканини та стимуляції її зростання;
• Диклофенак , Наіз - нестероїдні протизапальні препарати, при грижі диска призначаються завжди для зняття болю та запалення.

Операція

Секвестрована грижа L4 L5 вимагає операції найчастіше, адже це найбільш рухлива частина хребта, і будь-якої миті може статися пошкодження спинного мозку з ризиком інвалідизації.

Для видалення секвестрів застосовуються такі методики:

1. Мікрохірургічна мікродис кектомія - малоінвазивний варіант операції, що знижує тиск на спинномозкові коріння.
2. Протезування - встановлюється донорська або штучна кістка, попередньо виконується видалення диска .
3. Ендоскопічна операція - робиться невеликий розріз до 7 мм, застосовується спінальний мікроскоп, після втручання не залишається рубців, плюсом буде також можливість проведення під місцевою анестезією.
4. Ламінотомія  — видалення частини хребця для зменшення стискання тканин .
5. Перкутанна нуклеопластика — малоінвазивна операція, що проводиться під місцевим знеболенням та рентген-контролем . У патологічне вогнище через голку вводиться холодна плазма. Це склерозує ефект, тому диск і секвестр зменшуються.

Реабілітація

Період реабілітації визначається методикою видалення грижі. Операція може бути відкритою та ендоскопічною. У першому випадку вищий ризик ускладнень, тому й обмежень у ранній період більший.

Перші два місяці обов'язково призначається дієтичне харчування для відновлення балансу вітамінів та мікроелементів, а також для підтримки гарного самопочуття.

Після операції щороку слід відвідувати лікаря для профілактичного обстеження. Рекомендується щороку робити МРТ, адже це метод діагностики не тільки абсолютно безпечний, а й показує патологічні зміни хребетного стовпа на початковому етапі їх розвитку, коли інші дослідження виявляються нерезультативними.

 

З другого місяця та протягом року реабілітація включає фізіотерапевтичні процедури та лікарську терапію.

З препаратів призначаються анальгетики, протизапальні, протинабрякові засоби. Фізіотерапія включає такі процедури як масаж, електрофорез, магнітотерапію, УВЧ. Додатково рекомендується проходити санаторно-курортне лікування, де у спеціалізованих центрах пропонують низку процедур, спрямованих на відновлення всього організму, та покращення стану хребта, зокрема.

Профілактика

Секвестрована грижа в поперековому відділі хребта є результатом нелікованого випинання диска, коли дефект вже є, але попередити виникнення секвестрів ще можна.

Що важливо для профілактики секвестрації в поперековому відділі хребта:

• носити післяопераційний бандаж або спеціальний корсет, що підтримує;
• відмовитись від важкої фізичної роботи, але займатися лікувальною гімнастикою;
• дотримуватись дієти для нормалізації обміну речовин;
• часто змінювати положення тіла, уникати однотипних рухів;
• зберігати вагу у межах норми;
• відмовитися від курсу терапії у остеопату (допустимі лише «м'які» техніки на хребет).

Після видалення секвестрів реабілітолог може запропонувати курс кінезітерапії.

Це методика відновлення, що передбачає витягування хребта із застосуванням спеціальних медичних тренажерів. Кінезітерапія призначається індивідуально, вона має протипоказання та ризики. Вправи добре тренують м'язи та сприяють їх зміцненню, що вже буде гарною профілактикою рецидиву патології. У домашніх умовах також потрібно буде займатися лікувальною гімнастикою, але комплекс підбирається фахівцем і схвалюється лікарем.