Що таке аксіальна грижа ПІД?

Серед захворювань травної системи не останнє місце займає аксіальна грижа стравохідного отвору діафрагми , яка, за медичними спостереженнями, зустрічається у 5% дорослого населення , має виражену симптоматику, вимагає негайної медичної допомоги. У гастроентерологічній практиці лікарів таке захворювання часто можна зустріти піт терміном «аксіальна вітальна грижа», «ГПОД» або спрощеною назвою «грижа стравоходу». Хвороба має хронічний рецидивуючий перебіг, характеризується випинанням нижнього відділу стравоходу та зміщення частини шлунка у грудну порожнину. Що таке хіатальна грижа, які її причини, симптоми, чим небезпечна хвороба та які методи лікування пропонує сучасна гастроентерологія?

Опис хвороби

Аксіальна грижа стравоходу розвивається при ослабленні м'язів діафрагми навколо стравохідного отвору. Такий патологічний стан веде до того, що частина шлунка після їди або фізичних навантажень потрапляє в грудну порожнину, але згодом повертається у свій колишній стан. На початкових стадіях розвитку хвороби, клініка може бути відсутнім або проявляється незначними ознаками, але в міру її прогресування, симптоми стають вираженими, вимагають негайного медичного втручання.

Як показує практика, грижа найчастіше проявляється у жінок, рідше у чоловіків. Вона може бути вродженою чи набутою.

За морфологічними ознаками грижу стравоходу поділяють кілька стадій і класифікацій, кожна з яких має характерні особливості. На практиці найчастіше зустрічається ковзна (осьова) грижа, яка діагностується у 90% хворих. Таку назву, ковзна аксіальна грижа вона отримала через те, що вона здатна прослизати у верхній відділ шлунка і нижній харчовий сфінктер, проникати в грудину і вільно повертатися назад.

Причини

Існує кілька причин і факторів, що можуть спровокувати розвиток грижі стравохідного отвору діафрагми, але в 50% випадках хвороба не є самостійним захворюванням, а проявляється на тлі прогресуючих дистрофічних змін стравоході і сполучної тканини. Спусковим механізмом для розвитку хвороби можуть виступати такі причини та фактори:

Малорухливий спосіб життя.
Астенічна статура людини.
Плоскостопість.
Сколіоз.
Геморой.
Підвищений внутрішньочеревний тиск.
Надривний кашель.
Ожиріння.
Тяжка фізична праця.
Період вагітності.
Рефлюкс-езофагіт.

Крім перерахованих вище причин, спровокувати розвиток грижі можуть гастрит, виразка шлунка, холецистит, панкреатит та інші хвороби. Незалежно від етіології захворювання, лікування потрібно починати якнайшвидше, це допоможе зменшити ризик ускладнень та операції .

Класифікації та стадії розвитку

Аксіальну грижу стравохідного отвору діафрагми поділяють на три основні різновиди:

Ковзаюча (нефіксована) – здатна переміщатися з нижньої частини стравоходу у верхню та грудину;
Параезофагеальна (фіксована) – у грудну порожнину переміщається лише кардіальна частина органу, яка не спускається назад. Такий різновид хвороби зустрічається набагато рідше, але при цьому фіксовані грижі небезпечніші, часто вимагають негайного хірургічного втручання.
Комбінована - супроводжується двома ознаками перших двох варіантів.

Залежно від поширення грижі в грудну клітину виділяю три стадії :

Перший ступінь - абдомінальний відділ стравоходу знаходиться над діафрагмою, шлунок піднятий і щільно притиснутий до неї. При 1 ступеня клінічні ознаки непомітні, а незначні порушення з боку шлунково-кишкового тракту часто залишаються поза увагою.

Друга – стравохід присутній у грудині, шлунка перебувати лише на рівні діафрагмальних перегородок. При діагностуванні 2 ступеня хвороби, виражені симптоми, вимагають медичного втручання.

Третя стадія – над діафрагмою знаходиться частина стравоходу. Це найважчий ступінь хвороби, що потребує хірургічного втручання.

Відомо, що перший ступінь хвороби часто супроводжується іншими супутніми захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту, тому на даному етапі складно розпізнати грижу. Найчастіше проводять лікування основного захворювання.

Клінічні ознаки

Практично в 30% випадках аксіальна грижа не викликає жодних симптомів, але тільки до того періоду, поки не набуде більш серйозних стадій розвитку. Часто симптоматика може нагадувати інші хвороби, що суттєво ускладнює діагностику. Клінічні прояви посилюються зі збільшенням грижового мішка.

Основною ознакою хвороби вважаються больові відчуття в ділянці грудей, спині, живота. Інтенсивність больового синдрому досить різна, від слабкого і ниючого болю, до гострого і нестерпного. Біль часто посилюється після їди, фізичних навантажень, кашлю, повороті або нахилі тіла.

Крім болю є й інші симптоми, серед яких:

Неприємна відрижка.
Нудота блювота.
Утруднене ковтання їжі та рідини.
Сильна печія.
Охриплість голосу.
Першіння в горлі.
Дискомфорт в епігастрії.
Диспептичні розлади.
Підвищена втома.
Часті головні болі.
Низький артеріальний тиск.

Коли відбувається утиск грижових мішечків, симптоми стають більш вираженими, стан хворого різко погіршується, підвищується ризик внутрішньої кровотечі. Такі симптоми вимагають негайної госпіталізації хворого до стаціонару , де йому буде надана належна медична допомога.

Можливі ускладнення

Відсутність своєчасного лікування може спричинити неприємні, а часом і незворотні процеси. Серед ускладнень найчастіше зустрічаються:

аспіраційна пневмонія;
хронічний трахеобронхіт;
утиск грижі;
рефлекторна стенокардія;
зростає ризик інфаркту міокарда;
шлункові кровотечі;
перфорація стравоходу;

При тривалому захворюванні підвищується ризик розвитку злоякісних пухлин. Враховуючи складність хвороби та її можливі наслідки, єдиним способом не допустити ускладнень, вважається своєчасна діагностика та правильно проведена терапія.

Діагностика

При підозрі на аксіальну грижу стравохідного отвору діафрагми лікар призначає низку лабораторних та інструментальних методів дослідження, серед яких:

Рентгенологічне дослідження.
Комп'ютерна томографія органів грудної порожнини.
Лабораторний аналіз сечі крові.
Ендоскопічне обстеження (езофагогастроскопія).
Езофагоманометрія.

Результати обстежень дозволять лікарю отримати повну картину хвороби, оцінити стан хворого, стадію хвороби, встановити правильний діагноз, призначити необхідне лікування. Крім цього, хворому призначать пройти консультацію в інших фахівців, зокрема пульмонолога, кардіолога, отоларинголога.

Методи лікування

Лікування аксіальної грижі може проводитися консервативним чи оперативним способом. З тактикою лікування визначається лікар, виходячи з результатів діагностики, загального стану хворого. Консервативна терапія складається з прийому кількох груп лікарських препаратів симптоматичної дії, а також дотримання суворої дієти.

Медикаментозне лікування не зможе усунути проблему, а лише усувають виражені симптоми хвороби. Лікар може призначити такі препарати:

Ферменти - Мезім, Панкреатін, Креон .
Антациди - Ренні, Фосфалюгель, Маалокс .
Препарати, що нормалізують перистальтику - Домперідон .
Інгібітори протонної помпи - Омепразол, Рабепразол .

При необхідності лікар може призначити інші лікарські препарати, дозу яких, так само як і тривалість прийому визначає індивідуально для кожного пацієнта.

Коли хвороба запущена або консервативне лікування не дає бажаних результатів, лікар призначить планову або позапланову операцію. Хірургічне лікування допоможе відновити природну анатомічну структуру та розташування органів, знизити ризик рецидивів, покращити якість життя хворого.

Вибір операції залежить від можливостей клініки, ступеня аксіальної грижі.

Важливим у лікуванні вважається лікувальне харчування, якого потрібно дотримуватись на будь-якому етапі лікування. Хворому призначають дрібне харчування, до 6-ти разів на день. Порції мають бути невеликими, їжа лише середньої температури. З раціону необхідно виключити смажені, гострі, жирні та копчені страви, а також алкоголь, кава, міцний чай. Зразкове меню для хворого складе лікар або дієтолог.

Профілактика

Щоб знизити ризик розвитку грижі стравоходу, профілактику слід проводити далеко до перших проявів хвороби. Вона включає дотримання наступних правил та рекомендацій:

відмова від шкідливих звичок;
раціональне та збалансоване харчування;
здоровий спосіб життя;
помірні фізичні навантаження;
контроль за масою тіла;
своєчасне та правильне лікування всіх супутніх захворювань.

Дотримуючись елементарних правил, можна не тільки знизити ризик розвитку грижі, але й інших захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Самолікування у разі потрібно виключити. Чим раніше людина звернеться по медичну допомогу, тим більше шансів на успішний прогноз.