Ознаки та лікування грижі білої лінії живота

Грижа білої лінії живота – це захворювання, що характеризується випиранням внутрішніх структур очеревини через щілини, що утворилися вздовж білої лінії живота. Від 3% до 12% – така поширеність цього захворювання серед усіх гриж, у дітей вона фіксується в одному зі ста випадків. Найчастіше така грижа зустрічається у чоловіків середнього віку – від 20 до 30 років. Як правило, у грижовому мішку розташовуються: петлі кишечника, частини великого або малого сальника.

Анатомічна довідка

Для розуміння та з'ясування картини грижі слід звернути увагу на анатомо-фізіологічні особливості черевної стінки.

Та складається з таких верств:

1. Власне очеревина. Це – тоненький прошарок, що складається із сполучної тканини. Її завдання полягає в огортанні порожнини очеревини зсередини, також вона вкриває деякі внутрішні органи очеревини.
2. Жирова клітковина – шар, що вкриває очеревину.
3. Поперечні фасції – міцні та міцні листки, що складаються із сполучної тканини. Вони зміцнюють елементи черевної стінки. (Фасція грає роль футляра для м'язів, огортаючи та захищаючи їх).
4. М'язи преса . Вони покривають майже всю передню поверхню черевної стінки. Розташовуються симетрично, по обидва боки очеревини. Зовні м'язи ховаються фасціями.
5. Поверхневий шар жирової тканини.
6. Шкіряний покрив.

По центральній лінії черевної стінки прямує вузька зона, позбавлена ​​м'язів. У цій зоні розташовуються фасції, які з'єднують ліву та праву сторону очеревини. Біла лінія живота - це і є та сама зона. Вона нерівномірна: до верхньої області біла лінія розширюється до трьох сантиметрів і звужується донизу.

Найчастіше саме у широкій області зустрічається грижове випинання.

Причини хвороби

Чинники, що сприяють виникненню хвороби, поділяються на дві групи:

Причини, що призводять до ослаблення структур білої лінії живота та сприяють розбіжності фасцій.

Сюди відносять:

• спадкові фактори: чим більше найближчих родичів, які страждають на грижу, тим вище її ймовірність утворення у наступного покоління;
• надмірна маса тіла: люди з ожирінням мають надмірну масу підшкірного жиру в ділянці черевної стінки. Через це її структури послаблюються, розтягуються, що підвищує ризик виникнення грижі;
• перенесені операції та травми живота. Будь-який рубець на животі, що залишився після операції чи травми – слабке місце, улюблене грижами;
• вагітність: у жінок у період виношування плода структури очеревини розтягуються та послаблюються, м'язи можуть розходитися в різні боки.

Друга група – це причини, що підвищують внутрішньочеревний тиск:

• неадекватні фізичні навантаження на непідготовлений організм Нерідко сюди відносяться спортсмени-початківці або людей, чий спосіб життя пов'язаний з силовими навантаженнями;
• запор, хронічний кашель та чхання – під час цих актів людині доводиться напружуватись, що підвищує внутрішньочеревний тиск;
• у жінок: важкі та тривалі пологи, також великі розміри дитини.

Етапи розвитку патології

Грижа - це тривалий процес, що проходить через кілька етапів, яких є три:

1. Передочеревинна ліпома. Вона з'являється після впливу на живіт кількох факторів. У цей час формується невелика щілина – грижові ворота.
2. Початковий етап . У сформовані ворота частково потрапляють елементи очеревини.
3. Остаточна стадія – утворення повноцінної грижі з усіма складовими:

• мішок грижі – черевна стінка;
• ворота грижі – щілини у білій лінії живота;
• вміст грижі - кишечник, частини шлунка, сальник.

Симптоми грижі білої лінії живота

На перших стадіях утворення грижа не виявляє характерних симптомів крім невеликого випинання в ділянці живота. Наявність безболісного новоутворення – найперша ознака. На дотик воно м'яке, звичайного кольору, у горизонтальному положенні може зникати самостійно. Зазвичай грижа, що зароджується, виявляється випадково - при пальпації живота або на огляді перед дзеркалом.

Надалі в області випинання з'являються хворобливі відчуття, що посилюються після їди, фізичних вправ або будь-якої іншої ситуації, де підвищується внутрішньочеревний тиск.

Після остаточного формування грижа має такі ознаки:

• новоутворення еластичне;
• розташовується вздовж білої лінії біля пупка;
• середній діаметр випинання – від 1 до 10 сантиметрів;
• болюче після навантаження, безболісне у стані спокою;
• збільшується у розмірі у разі підвищення тиску у животі.

Такий опис характерний для стабільного та плавного перебігу захворювання.

Грижа білої лінії живота у новонароджених

У дітей цей підвид гриж формується через послаблення сполучних тканин. Найчастіше такому дефекту є вроджені аномалії тканин. Після народження у немовлят в області живота виявляється випинання малих розмірів, яке через деякий час збільшується.

Клінічна картина:

• дитина після прийому їжі стає неспокійною, починає плакати; при тривалому плачі підвищується внутрішньочеревний тиск, що впливає збільшення випирання;
• малюка може рвати;
• відрижка після їжі;
• затримка випорожнень;
• у калі спостерігаються невеликі скупчення кров'яних згустків.

Лікування проводиться мануальним способом: хірург, після виявлення, вправляє випинання самостійно, після чого фіксує місце, де була грижа. Надалі дитині показано лікувальну фізкультуру, гімнастику. В інших важких випадках малюку проводять оперативне втручання.

Ущемлена грижа білої лінії живота

Утиск – це однією з ускладнень. Під цим терміном мається на увазі раптове порушення функції органу, що розташовується в грижовому мішку. Утиск грижі білої лінії утворюється при стрімкому підвищенні тиску всередині черевної порожнини.

Зазвичай утиск сполучається з наступними симптомами:

• періодична нудота, блювання кишковим вмістом;
• у калі виявляється кров;
• відсутність відходження газів;
• яскраво виражений больовий синдром у ураженій ділянці живота;
• у горизонтальному положенні грижа не зникає самостійно.

Якщо органи обмежуються – значить повільно руйнуються та гинуть. Такий стан необхідно лікувати терміново. Єдиний шлях – екстрена операція.

Діагностичні заходи

Діагностика базується на основі огляду пацієнта та даних інструментальних методів дослідження. Насамперед лікар вивчає місцеві ознаки грижової патології, після чого робить перші висновки про розташування та розміри випинання.

Найбільшу діагностичну силу мають інструментальні методи дослідження:

1. Рентгенографія із застосуванням контрастних матеріалів. У ході дослідження в порожнину шлунка вводять контрастні підсилювачі, після чого на знімку видно контури органу. Мета такого дослідження – вивчити, чи випала частина шлунка у грижовий мішок.
2. Гастродуоденоскопія . Після введення лікарського препарату, що знижує місцеву чутливість, пацієнтові в порожнину рота вводять зонд з камерою. Таке дослідження дасть інформацію про стан шлунка та його слизову. Також гастродуоденоскопія визначає втягнутість шлунка до патологічного процесу.
3. Ультразвукова діагностика. За допомогою цього методу дослідження можна оцінити стан органів черевної порожнини та вивчити залученість до грижового процесу.
4. Комп'ютерна та магнітно-резонансна томографії . Такий спосіб діагностики дає пошарове зображення органів, що цікавляться, візуалізує їх розташування відносно один одного.

Також такі способи діагностики дозволяє відрізнити грижу від інших захворювань шлунка та кишечника: виразки, гастриту, панкреатиту, хвороб онкологічної природи.

Лікування грижі білої лінії живота

Видалення грижі білої лінії живота – єдиний спосіб повністю вилікувати захворювання. Консервативної терапії у разі немає. Коли грижа має стабільний перебіг – оперативне втручання проводиться у плановому порядку. Термінова операція – якщо є ознаки затискання органів.

Види втручань:

1. Натяжна пластика . Проводиться переріз грижі, після чого біла лінія очеревини стягується швами, що зміцнює її стінку. Ця пластика має свої недоліки: великий розріз, велика ймовірність повторного випинання.
2. Ненатяжна пластика. Для зміцнення передньої стінки очеревини лікарі використовують синтетичні тканини – сітчасті протези. У плані ефективності ненатяжна пластика має меншу ймовірність рецидиву, ніж натяжна.
3. Лапароскопія грижі білої лінії живота . У ході лапароскопічного втручання хірург робить три проколи, крізь які вводяться спеціальні інструменти, що дозволяють видалити грижу. Після операції лікар накладає сітчасті тканини. Лапароскопічна операція має низку переваг: низька ймовірність рецидиву, відсутність великих рубців, короткі терміни відновлювального періоду.
4. Перитонеальна операція . У ході цієї операції також робляться три проколи, через які вводять балон, який роздмухують. Так, утворюється невеликий простір, що дає можливість отримати доступ до випнування і видалити його.

При ускладненнях виконується екстрена операція. У ході термінового втручання хірург видаляє некротичну тканину і, якщо це необхідно, частину ураженої кишки.

Реабілітація

На одній операції процес лікування не закінчується. Останнім етапом терапії є відновлення хворого. Дієта – один із центральних способів відновлення пацієнта. Після операції хворому дають багато води, трохи пізніше – рідкі супи та бульйони. Дієта наступні дні: тверда їжа, збагачена вітамінними комплексами. Рекомендується приймати ту їжу, яка не викликає підвищеного газоутворення та запори.

Дієтичний раціон також передбачає дробність харчування: хворий повинен вживати їжу дрібними порціями.

Бандаж при грижі білої лінії живота має переваги: ​​зниження ймовірності післяопераційної грижі, збереження швів, підтримання слабких м'язів очеревини. Слід запам'ятати: бандаж для грижі без операції не несе лікувальних цілей, в окремих випадках неписьменне використання медичного пристрою навіть завдає шкоди.

Лікувальна фізкультура

ЛФК носить як лікувальний, а й профілактичний характер. Усі вправи призначаються фахівцем-реабілітологом. Як правило, лікувальні заняття фізкультурою спрямовані відновлення тонусу всіх м'язів тіла, але найбільшу увагу приділяється м'язам живота.

Після операції багато людей задають питання про те, чи можна качати прес. Так можна. Гойдати прес після видалення грижі - важливий момент у зміцненні м'язів передньої стінки живота. Проте заняття для преса потрібно проводити правильно, а саме: пацієнту потрібно згинати ноги в колінах. У такому разі навантаження зменшується. Крім преса можна виконувати звичайні віджимання – так задіяні більшість м'язів тіла, особливо м'язи преса та плечової області.

Гойдати прес при грижі не рекомендується. Навантаження на прес різко підвищує тиск усередині очеревини, що є основною причиною розвитку грижі.

Окрім лікувальної фізкультури пацієнту призначають сеанси масажу, самомасаж, фізіотерапевтичні процедури, лікувальні заняття у басейні.

Прогноз

При своєчасному діагностуванні та успішному лікуванні – прогноз сприятливий. Ризик повторного виникнення грижі визначається типом операції. Також подальше самопочуття та стан пацієнта багато в чому залежить від того, наскільки він дотримується призначеного лікування і як сумлінно він виконує вказівки щодо реабілітації.

З метою профілактики рекомендується вести активний спосіб життя, дотримуватись повноцінного раціону харчування, дозувати навантаження на роботі та в спортивному залі. Надалі слід контролювати масу тіла, уникати запорів.