Операція при грижі живота

Передня черевна стінка має кілька анатомічно слабких ділянок: пахова область, пупкове кільце та біла лінія живота. У цих зонах можна спостерігати такий патологічний процес, як грижа. Випинання внутрішніх органів під шкіру та в сусідню порожнину відбувається під дією високого тиску на тлі м'язової слабкості.

Ці фактори стають основними причинами вентральних гриж у маленьких дітей, дорослих та людей похилого віку. Освіта на животі потребує хірургічного лікування, інакше патологія ускладнюється такими станами як запалення, утиск, некроз, копростаз.

Операція на грижі живота виконується планово, хірургія пропонує при цьому відкритий метод і лапароскопію, а вибір техніки залежатиме від тяжкості захворювання та стану пацієнта. Післяопераційний період має ще більше значення для одужання, і після того, як вдалося прибрати дефект черевної стінки, лікування тільки починається.

Всі операції з видалення грижі мають свої протипоказання та ризики, тому перед вибором методики хірург призначає комплексне обстеження та проводиться ретельна підготовка, що включає санацію вогнищ інфекцій, очищення кишечника та підбір консервативних варіантів терапії у післяопераційний період.

Навіщо потрібна операція при грижі

Операція з видалення грижі живота призначається всім без винятку, адже ніякий метод безопераційного лікування не може призвести до закриття дефекту черевної стінки. Оперувати хворого важливо з метою повернення органів на своє місце з подальшим ушиванням грижових воріт, які можуть закриватися власними тканинами пацієнта або сітчастим імплантом.

Гімнастика, дієта, бандаж та ліки – це вже міра після видалення грижі, коли відбувається відновлення організму.

Навіть корисне фізичне навантаження не сприятиме усуненню грижі, а навпаки може стати фактором утиску органів. ЛФК призначать після операції з видалення освіти для зміцнення м'язів з метою профілактики рецидиву. Що стосується бандажа, він також шкодить при грижі, але він потрібен як засіб для запобігання виходу під шкіру ще більшій частині органу.

Спеціальний пояс не лікує, він допомагає до та після операції знизити навантаження на м'язи живота. Дієтичне харчування важливе у будь-який період захворювання, адже від якості продуктів та частоти прийому їжі залежить стан ШКТ, а це безпосередньо впливає на симптоматику грижі. Важливо попередити здуття живота, запори та діарею, всі ті явища, які підвищують тиск усередині черевної порожнини та позначаються на самопочутті.

Тільки після видалення грижі живота знижується ризик ускладнень з боку шлунка та кишечника, адже перебуваючи в грижовому мішку, ці органи можуть у будь-який момент ущемитися, що призведе до їх відмирання з необхідністю термінового висічення уражених тканин.

Як проводиться видалення грижі живота

Є кілька сотень способів грижосічення, але їх можна об'єднати в три групи:

1. Пластика власними тканинами.
2. Лапароскопічна пластика.
3. Ненатяжна пластика.

Пластика власними тканинами пацієнта передбачає ушивання грижових воріт м'язами, фасціями, апоневрозом. Доступ до грижі роблять через широкий розріз – 8-10 см, тому після операції залишається косметичний дефект у вигляді шраму. Цей варіант грижесічення має багато мінусів. Відновлення після натяжної пластики триває кілька місяців і весь період реабілітації заборонено підвищення навантаження.

Операція у 3-15% випадків закінчується рецидивом або розвитком післяопераційної грижі, що також пов'язано з широким рубцем, який може стати грижовими воротами.

Лапароскопічна герніопластика виконується під загальним наркозом із постійним відеоконтролем. Операція виконується зсередини черевної порожнини і доступ створюється через невеликі проколи (2 см). Три розрізи на черевній стінці потрібні для введення камери та спеціальних інструментів для висічення тканин, їх ушивання та фіксації сітчастого імпланту. Така операція може проводитися лише планово, коли немає протипоказань до загального наркозу. Основний плюс методики – можливість одночасно усунути супутні патології черевної порожнини.

Післяопераційний період після лапароскопічної операції відносно короткий, рани гояться швидко, не залишається широких рубців, ризик рецидиву практично повністю виключений.

Ненатяжна пластика або операція по Ліхтенштейну – це спосіб закриття грижових воріт із встановленням синтетичного імпланту. За рахунок відсутності натягу в реабілітаційний період больовий синдром слабкий, ризик рецидиву нижчий, ніж при ушиванні дефекту природними тканинами. Така операція може проводитись як під місцевою анестезією, і під загальним наркозом. Планова герніопластика виконується в амбулаторних умовах, пацієнт повертається додому вже наступного дня, а повернутися до фізичної праці може за кілька тижнів.

Востаннє десятиліття велику популярність завойовує саме ненатяжна герніопластика, що зумовлено рядом переваг: швидке відновлення, відсутність больового синдрому, мінімальний ризик рецидиву.

Показання та протипоказання

Грижа живота небезпечна не тільки для здоров'я, а й життя. Випинання органів під шкіру у дорослих та дітей може протікати довгий час безсимптомно, і видно лише невелику припухлість у ділянці черевної стінки, яка ніяк не турбує. Приховане захворювання ще небезпечніше, адже будь-якої миті під впливом високого навантаження може статися утиск.

Грижа - це показання до планової операції, але є стани, за яких потрібна негайна допомога хірурга.

Екстрена операція проводиться при ускладненнях, для яких типові такі симптоми:

• гострий біль у животі, твердість та напруга черевної стінки;
• нудота із блюванням, виділення крові з блювотними масами;
• відсутність дефекації або діарея з наявністю крові у стільці;
• відсутність кашльового поштовху, неуправління випинання;
• різке погіршення самопочуття, блідість шкіри тахікардія;
• загальне нездужання, сильна спрага, підвищена пітливість.

Кожна техніка оперування має відносні протипоказання. Коли грижа ускладнюється, хірург співвідносить ступінь небезпеки стану та потенційну шкоду операції, приймаючи рішення для збереження життя хворого.

Планове грижосічення вимагає підготовки:

• відмова від алкоголю протягом тижня до операції;
• відмова від лікарських засобів за 2 тижні;
• відмова від їди з вечора перед операцією;
• лікування супутніх патологій ШКТ;
• вітамінотерапія за 2 тижні до операції.

Грижосечение переноситься у разі застуди, при інфекційних захворюваннях у стадії загострення, у період вагітності. Операція може проводитись через 14 днів після одужання, крім екстрених показань.

Ускладнення

Після видалення грижі протягом кількох днів присутня слабка болючість. Пацієнта турбує дискомфорт під час руху, є складнощі при ходьбі, нахилах та присіданнях. Неприємні відчуття повністю зникають через 7-14 днів за умови дотримання режиму реабілітації. Залишкова симптоматика може турбувати до двох місяців, що також є нормою.

Якщо після операції довгий час присутня біль, відбувається запалення рани, стан погіршується, це говорить про приєднання ускладнень.

Можливі ускладнення після операції та їх профілактика:

1. Місцеві – запалення, некроз, абсцес, ішемія, флегмона, гематома. Профілактика - дотримання правил асептики в ході операції, планова обробка рани після грижі, застосування антисептичних засобів.
2. Загальні – тромбоемболія, пневмонія, компартмент-синдром. Профілактика – комплексне обстеження перед операцією, лікування інфекційних патологій, загальнозміцнююча терапія, прийом антибактеріальних засобів.

Післяопераційна реабілітація

У ранній період після операції (перші 2 тижні) є низка обмежень та правил:

• до зняття швів потрібно ходити на перев'язки і слідувати всім призначенням;
• важливо приймати проносні засоби для виключення запорів;
• дотримується строга дієта та режим харчування;
• виключаються фізичні навантаження, підняття ваг, нахили вперед;
• потрібно зберігати вагу після операції протягом півроку, інакше є ризик розбіжності швів.

Перші тижні після грижосічення найважчі, адже є безліч факторів, які можуть призвести до підвищення внутрішньочеревного тиску та розходження швів. Щоб мінімізувати ризики, важливо виключити ураження дихальних шляхів, відмовитися від куріння, уникати вдихання пилу, пилку та інших подразнюючих речовин.

Після планової операції постільний режим не потрібний.

Пацієнт виписується зі стаціонару наступного дня і може самостійно пересуватися, обслуговувати себе, харчуватися та пити у звичному режимі лише з незначними змінами. Вже на 3 день після грижосічення можна виходити з дому, здійснювати прогулянки, виконувати легку фізичну роботу, але тільки післяопераційному бандажі.

Дієта

Дієта після операції підбирається для виключення здуття живота та запорів. Харчуватись у ранній період реабілітації потрібно невеликими порціями кілька разів на день. Особливу увагу потрібно приділити раціону при надмірній вазі, адже ожиріння є фактором ризику розвитку грижі черевної порожнини.

Метою дієтичного харчування також буде зниження навантаження на кишечник, який більше за інші органи тисне на область проведення операції. Основний упор у харчуванні робиться на варені страви та приготовані на пару.

Слід виключити тяжкі продукти: жирне м'ясо, гриби, бобові, капуста. Порції повинні бути невеликими, але їсти потрібно не менше 5 разів на день.

Після грижосічення рекомендовані нежирні супи, овочеві пюре, молочні каші, салати з овочів. З рідини краще пити чисту воду і робити це за півгодини до прийому їжі. Корисними будуть компоти, неміцний зелений чай із медом, киселі. У жодному разі не можна пити солодкі газовані напої, міцну каву, алкоголь. Лікувальну дієту призначає лікар, і їй потрібно суворо дотримуватися незалежно від самопочуття.